|
Мистецтво фуги
«Мистецтво фу́ги» (англ. The Art of Fugue, нім. Die Kunst der Fuge) — один з останніх творів (BWV 1080) Й. С. Баха, що писався починаючи з 1742 року, тональність — ре-мінор (d-moll).
Включає в себе 15 фуг і 4 канони (контрапункти). Одна з фуг найчастіше не виконується, оскільки є майже повним аналогом іншої фуги (16 і 17 фуги) і, крім того, вона написана для двох клавірів. В партитурі «Мистецтва фуги» не вказано, для якого інструменту призначалося цей твір. Багато хто вважає, що воно написано для клавіру, в даний час найчастіше виконується на фортепіано, хоча клавесинна і органна версії також можливі. Існують і різні оркестровки, перекладення для струнного квартету і т. д. Твір являє собою цикл із 19 контрапунктів, порядок виконання зазвичай не враховується. Всі фуги написані на одну тему, яка перетвориться по ходу циклу. Список фуг
Використовувана тут нумерація фуг не єдина. Досить поширеною є окрема нумерація фуг(Contrapunctus) і канонів (Canon).
Порядок канонів в даній нумерації також інший:
Теми мистецтва фугиЧотири прості фугиУ перших фугах використовувалася основна тема, з незначними видозмінами. Так, Contrapunctus 1 написаний на основну тему, Contrapunctus 2 на основну тему зі зміною ритму на пунктирний, Contrapunctus 3 і 4 Contrapunctus написані на основну тему в оберненні, при цьому тема 3 фуги дещо видозмінена і не є точним оберненням основної. Contrapunctus 1 'Fugue Simple a4' У першій фузі проходить проведення основної теми. Ця тема не є особливо складною ані в технічному, ані в музичному сенсі. Натомість вона зручна для трансформацій та варіювання. Відразу ж після першого проведення теми починається друге, причому не дуже точне (друга тема проводиться у ля мінорі). У цій фузі тема використовується в основному вигляді (без обернень), і лише в деяких місцях допускаються незначні її модифікації. Contrapunctus 2 'Fugue Simple a4' Друга фуга по темі дуже схожа на першу фугу. Але кінець теми пунктирний, як і весь характер фуги. Contrapunctus 3 'Fugue Inversion a4' У цій фузі використана обернена тема, але зі змінами. Починається тема з ноти «ре», але потім модулює в ля мінор. Закінчення теми приходить в ля мажор, і назад модулює в ре мінор. В протискладенні (в якому зашифрована тема, але від однієї ноти до іншої здійснено хроматичний перехід — хроматична тема) проводиться вже пряма тема в ре мінорі.  Пізніше з'являється нова тема (з елементами синкопи) — варіація старої, також в протискладенні з хроматичною темою  Ближче до кінця фуги знову в протискладенні з хроматичної темою з'являється ще одна варіація теми. Перейшовши до другого розділу фуг можна бачити, що така послідовність модифікацій теми невипадкова. Вона готує до основної теми другого розділу фуг «Фуги в протирусі».
Три фуги в протирусі
Тема в цих фугах є варіацією на основну тему. В Contrapunctus 5 використовується варіаційна тема в прямому зверненому проведенні. У крім коштів Contrapunctus 6, що використовувалися в Contrapunctus 5, також використовується зменшенні розміру теми в 2 рази в деяких проведеннях, а в Contrapunctus 7 окрім зменшення використовується і збільшення розміру теми в 2 рази. Подвійні і потрійні фуги (чотири фуги)
  
  Фуги даного розділу привертають до себе увагу завдяки появі нових тем, що прекрасно поєднуються з основною темою. В Contrapunctus 8 помітні нові 2 теми, які будуть використані і в Contrapunctus 11, але переважно в оберненні. В Contrapunctus 9 задіяна основна тема у збільшенні, а також нова тема. В Contrapunctus 10 крім варійованої основної теми з'являється нова тема. Чотири двоголосні канони
Перші два канону Contrapunctus 12 і 13 Contrapunctus йдуть в інтервали: Contrapunctus 12 — в октаву, а в дуодеціми Contrapunctus 13. Contrapunctus 14 теж написаний в інтервал (децима) але при цьому пропоста і риспоста — в різних ладах (пропоста — в мінорі, риспоста — в мажорі), але дуже добре гармонують між собою, що надає особливий інтерес до цього канону. В останньому каноні Contrapunctus 15 риспоста є збільшеною в два рази і оберненою пропостою. Три дзеркальні фуги
Передостанні три фуги містять як би дві фуги: основну та дзеркальну, які зазвичай в нотах написані одна під інший, але тільки для наочності. Виконувати слід, зрозуміло, окремо. Contrapunctus 17 написаний на ту ж тему, що й Contrapunctus 16, причому написаний у вигляді двох фуг для двох клавірів (зазвичай не виконується). Дзеркальні фуги — технічно найскладніші для виконання на фортепіано (або іншому клавішному інструменті) через наявність великих інтервалів між голосами, тому вони іноді виконуються на двох інструментах (а іноді й не тільки вони, а і всі Мистецтво фуги). Остання незакінчена фуга
Остання фуга написана на три нові теми, одна з яких — знаменита тема B-A-C-H (остання тема), на яку написані твори багатьох інших композиторів на знак поваги до Й. С. Баха. Фуга як би розбивається на три частини, кожна з яких представляє нову тему. Ця композиція є незакінченою. В рукописі міститься допис сина композитора, Карла Філіппа Емануель Бах, який стверджував: «В момент, коли B-A-C-H з'являється у протискладенні, композитор помер». В 1881 році німецький музикознавець Ґустав Ноттебон (Gustav Nottebohm) виявив, що незакінчений Contrapunctus мав включати ще четверту тему — тему, що пов'язує весь цикл. Існують твердження, що фуга була написана окремо від Мистецтва фуги і не мала до нього жодного стосунку, а згодом просто була долучена до нього. Відомі виконання
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
