Миронов Пилип Кузьмич

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Миронов.
Миронов Пилип Кузьмич
Народився26 жовтня 1872(1872-10-26) або 1872[2]
Буєрак-Сенюткін, Усть-Медведицький округ, Область Війська Донського, Російська імперія
Помер2 квітня 1921(1921-04-02)[1]
Москва, Російська СФРР
Країна Російська імперія
 Російська республіка
 Російська СФРР
Діяльністьреволюціонер
Alma materНовочеркаське козацьке училищеd
УчасникРосійсько-японська війна, Перша світова війна і Громадянська війна в Росії
Нагороди
орден Святої Анни I ступеня орден Червоного Прапора Орден Святого Володимира IV ступеня орден Святої Анни II ступеня орден Святої Анни III ступеня орден Святого Станіслава III ступеня орден Святої Анни IV ступеня Золота зброя «За хоробрість»

Миронов Пилип Кузьмич (26 жовтня 1872 — 2 квітня 1921) — радянський військовий діяч.

Біографія

Народився в станиці Усть-Медведицька (нині м. Серафимович Волгоградської області, РФ). Закінчив Новочеркаське козацьке юнкерське училище (1898). Учасник російсько-японської війни 1904—1905 та Першої світової війни, військовий старшина.

У грудні 1917 обраний командиром 32-го Донського козацького полку, привів полк з Румунського фронту на р. Дон. Брав участь у встановленні рад. влади. З 1918 — у Червоній армії (див. Радянська армія), командував полком, бригадою, 23-ю стрілецькою дивізією, Окремою групою військ 9-ї армії. З червня 1919 — член Козацького відділу Всеросійським ЦВК і командувач Донським козацьким кавалерійським корпусом (Південний фронт). Був противником жорсткої політики РКП(б) щодо козацтва. У серпні 1919 самовільно виступив з корпусом із м. Саранськ (нині столиця Республіки Мордовія, РФ) на фронт проти Збройних сил Півдня Росії. Був оголошений поза законом, заарештований, засуджений революційним трибуналом до розстрілу. Помилуваний Всерос. ЦВК. Введений до складу Донського виконкому.

У січні 1920 вступив до РКП(б). Командував 2-ю Кінною армією (вересень–грудень 1920), яка брала участь у бойових операціях у Пн. Таврії, відіграла значну роль у Перекопсько-Чонгарському прориві, окупувала м. Сімферополь. Нагороджений у цьому році Почесною революц. зброєю. Призначений інспектором кавалерії РСЧА (1921). Заарештований за доносом, загинув у Бутирській в'язниці (Москва).

Примітки

  1. ↑ а б Миронов Филипп Кузьмич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Джерела та література

Література

  • Ефимов Н. Действия 2-й Конной армии в 1920. М., 1926
  • Душенкин В. В. Вторая Конная. М., 1968
  • Дмитриев П. Командарм 2-й Конной Ф. К. Миронов. «Военно-исторический журнал», 1972, № 10
  • Трифонов Ю. Отблеск костра: Т.Старик. В кн.: Предварительные итоги. Кишинев, 1985
  • Гражданская война в СССР, т. 2. М., 1986
  • Рошаль Л. «Нас еще судьбы безвестные ждут». «Советский экран», 1988, № 1
  • Медведев Р. А., Стариков С. П. Жизнь и гибель Филиппа Кузьмича Миронова. М., 1989
  • Знаменский А. Красные дни: роман-хроника в 2-х кн. М., 1990
  • Филипп Миронов. Тихий Дон в 1917—1921: Документы и материалы. М., 1997.