Микола Пац (до 1500 — 1545/1546) — український шляхтич з роду Паців герба «Гоздава», Ловчий Великий Литовський (1509—1542), воєвода Підляський з 1543 р., намісник Перемишльський і Ожський, Підкоморій Великий Литовський (1527—1542), 1543). Граф Священної Римської імперії (з 1515).
Життєпис
Представник українського шляхетського роду Паців гербу «Газдава». Єдиний син та спадкоємець маршалка Великого князівства Литовського, Полоцького воєводи Юрія Паца та Федори з Рогатинських.
Після смерті батька, у 1505 році, успадкував всі його маєтки та величезні кошти. Будучи намісником Перемишльським та Ожзьким, у 1510 році почав розбудовувати поселення на околицях сучасного міста Сейни. Він заснував перший двір на місці сучасних Бержників (де пізніше, у 1547-1557 рр. Велика княгиня Бона Сфорца заснувала тут місто), разом із тим почав опановувати навколишні села. Мав багато земель на Берестейщині та Підляшші, які станом на 1528 р. налічували близько 7 500 селянських дворів.
У 1515 році отримав титул графа Священної Римської імперії.
Родина
Був одружений з княжною Олександрою Гольшанською (пом. після 1551), дочкою каштеляна Віленського, князя Олександра Гольшанського (пом. 1511). У шлюбі з якою мав чотирьох синів і трьох дочок:
- Станіслав (1522-1588) - воєвода Вітебський (1566), Підстолій Великий Литовський.
- Микола (1527-1585) - єпископ Київський (з 1555), посол у Москві (1562), каштелян Смоленський, намісник Кам'янецький (1559-1569)
- Домінік (пом. 1579) - підкоморій Берестейський, каштелян Смоленський.
- Павло (пом. 1595) - воєвода Мстиславський та каштелян Віленський.
- Ядвіга Пац - 1-й чоловік Микола Сиревич, 2-й чоловік Войцех Шемет.
- Олександра Пац - дружина Расмуса Довгірда.
- Феодора Пац - дружина Миколи Цирини.
Джерела
- Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. — Менск: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — 788 с. — ISBN 985-11-0378-0
- ↑ а б Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa: 1895. — С. 107.
- ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 42.
- ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 236.
- ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 296.
- ↑ а б Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. VIII, Ziemia brzeska i województwo brzeskie XIV‒XVIII wiek / за ред. A. Rachuba — Warszawa: 2020. — С. 65. — ISBN 978-83-65880-89-5
- ↑ Pacowie : materyjały historyczno-genealogiczne / за ред. J. Wolff — Petersburg: 1885. — С. 10–11. — 377 с.
- ↑ а б Pacowie : materyjały historyczno-genealogiczne / за ред. J. Wolff — Petersburg: 1885. — С. 8, 9. — 377 с.
- ↑ Pacowie : materyjały historyczno-genealogiczne / за ред. J. Wolff — Petersburg: 1885. — С. 19. — 377 с.
- ↑ Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa: 1895. — С. 106–107.
- ↑ Pacowie : materyjały historyczno-genealogiczne / за ред. J. Wolff — Petersburg: 1885. — С. 21, 32. — 377 с.
- ↑ Pacowie : materyjały historyczno-genealogiczne / за ред. J. Wolff — Petersburg: 1885. — С. 21, 34. — 377 с.
- ↑ Pacowie : materyjały historyczno-genealogiczne / за ред. J. Wolff — Petersburg: 1885. — С. 21, 27. — 377 с.
- ↑ Pacowie : materyjały historyczno-genealogiczne / за ред. J. Wolff — Petersburg: 1885. — С. 21. — 377 с.
- ↑ Pacowie : materyjały historyczno-genealogiczne / за ред. J. Wolff — Petersburg: 1885. — С. 21, 41. — 377 с.
- ↑ а б в Pacowie : materyjały historyczno-genealogiczne / за ред. J. Wolff — Petersburg: 1885. — С. 21, 42. — 377 с.
