Мехтулінське ханство
Мехтулінське ханство — державне утворення, що існувало в XVII — XIX століттях на території Дагестану. Складалося з 13 аулів, розташованих у басейні річки Манас[1]. Населення Мехтулінского ханства було змішане — в основному аварское. У кількох селищах жили кумики[2]. ІсторіяМехтулінське ханство утворилося в XVII столітті при розпаді Тарковського шамхальства. Назва його походить від імені його засновника — якогось Кара-Мехті, який, згідно з переказами, походив з дому казикумуських шамхалів. Від його імені й утворилася кумицька назва роду «Мехті-улу» у значенні «потомство Мехті» або «прізвище Мехті». Згідно історику Є. Н. Кушевої, мехтулінські хани — родинні шамхалу власники. [3]. Спочатку Кара-Мехті влаштувався в Аймаки, але згодом резиденцією мехтулінських ханів став Нижній Дженгутай. Восени 1741 війська мехтулінського Ахмад-хана розбили в Аймакінській ущелині під Дженгутаєм військо перського Надер Шаха. Ахмад-хан в історії Дагестану зіграв видатну роль у відбитті іранської агресії, був предводителем військ в Андалальській битві[4], за що турецьким султаном Махмудом I йому було присвоєне звання «мір-і-міран» (бейлербей), тобто генерала. У 1867, внаслідок російської агресії на Кавказі, останній хан Мехтулінського ханства — Рашид-хан, склав з себе права та обов'язки з управління і воно увійшло до складу Російської імперії, було включено до складу Темір-Хан-Шуринського округу. Список правителів Мехтулінского ханства
Примітки
Література
|