Мерл райдужний

? Мерл райдужний
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Шпакові (Sturnidae) Рід: Мерл (Lamprotornis) Вид: Мерл райдужний
Біноміальна назва
Lamprotornis iris (Oustalet, 1879)[2]
Ареал виду
Синоніми
Coccycolius iris
Посилання
Вікісховище: Lamprotornis iris Віківиди: Lamprotornis iris ITIS: 915892 МСОП: 22710642 NCBI: 241774

Мерл райдужний[3] (Lamprotornis iris) — вид горобцеподібних птахів родини шпакових (Sturnidae)[4]. Мешкає в Західній Африці.

Опис

Райдужний мерл

Райдужний мерл

Довжина птаха становить 18-19 см. Верхня частина голови, верхня частина тіла, крила і хвіст смарагдово-зелені, іноді з легким бронзовим відтінком. Щоки синьо-фіолетові, підборіддя, горло і верхня частина грудей смарагдово-зелені, решта нижньої частини тіла пурпурова. Загалом оперення має характерний райдужний металевий відблиск. Очі темно-карі, дзьоб і лапи чорні.

Поширення і екологія

Райдужні мерли мешкають в Кот-д'Івуарі, Гвінеї і Сьєрра-Леоне, а також спостерігалися на заході Малі. Вони живуть у відкритих рідколіссях і саванах та на узліссях галерейних лісів. Зустрічаються парами або невеликими зграйками до 10 птахів, іноді зграями до 50 птахів.

Райдужні мерли живляться переважно дрібними плодами, зокрема фікусами і Haungana madagascariensis, насінням, а також комахами, зокрема мурахами і гусінюю. Гніздяться в дуплах дерев, іноді також будують відкриті гнізда з гілок, розміщуючи їх на деревах. Райдужним мерлам притаманний колективний догляд за пташенятами. В кладці 3-4 блакитнуватих яйця, поцяткованих червонувато-коричневими плямками. Інкубаційний період в неволі триває 13-15 днів, пташенята покидють гніздо через 21 день після вилуплення. Тривалість життя птахів у неволі становить 14 років.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Lamprotornis iris: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 25 грудня 2022
2. M. E. Oustalet. Description d'une nouvelle espèce de Merle Bronzé. „Bulletin de la Société philomathique de Paris”. ser 7 v. 3., s. 84, 1879. 
3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Nuthatches, Wallcreeper, treecreepers, mockingbirds, starlings, oxpeckers. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 25 грудня 2022.

Джерела

• Feare, Chris; Craig, Adrian (1999). Starlings and Mynas. Princeton University Press. ISBN 0-7136-3961-X.