Меморіальний комплекс військовим з'єднанням і частинам, що відзначилися в боях за Кременчук

Меморіальний комплекс військовим з'єднанням і частинам, що відзначилися в боях за Кременчук
Центральна частина комплексу
49.094883° пн. ш. 33.410765° сх. д. / 49.094883; 33.410765
Тип	меморіальний комплекс
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Кременчук
Матеріал	граніт
Засновано	16 червня 2008
Встановлено	16 червня 2008 [1]
Меморіальний комплекс військовим з'єднанням і частинам, що відзначилися в боях за Кременчук (Україна)

Меморіальний комплекс військовим з'єднанням і частинам, що відзначилися в боях за Кременчук — комплекс у Парку Миру, що у Кременчуці. Був відкритий 19 червня 2008 року. Встановлений на честь військових з'єднань, що брали участь у боях за Кременчук та отримали звання «Кременчуцьких».

Опис

Центральна частина меморіалу

Меморіальна композиція має вигляд п'єдесталу з 8 сходинками, на яких викарбувані назви бойових частин. На центральній плиті пам'ятника написано:

«Цим меморіалом увічнено подвиг військових з'єднань та частин, що відзначилися в боях за визволення міста Кременчука.

Наказом Верховного Головнокомандувача 29 вересня 1943 року на відзначення отриманої перемоги військовим з'єднанням та частинам присвоєне звання „Кременчуцьких“

Хай спасенною буде земля наша».

Ліворуч і праворуч від центральної плити на граніті висічено назви з'єднань і частин, що відзначились у боях за Кременчук. Вони представлені у таблиці зліва направо.

№п/п	Назви з'єднань і частин	Зображення	Короткі відомості
1	6-та гвардійська повітряно-десантна дивізія (СРСР)		Повітряно-десантна дивізія, військове з'єднання повітряно-десантних військ Радянського Союзу в часи німецько-радянської війни. За звільнення Знам'янки наказом Верховного головнокомандувача від 10 грудня 1943 року дивізія удостоєна почесного найменування «Знам'янська». За бойові заслуги дивізія була нагороджена орденом Червоного Прапора і орденом Суворова 2-го ступеня.
8	97-ма Гвардійська Полтавська стрілецька дивізія		Радянське військове з'єднання у складі 5 гвардійської армії. За звільнення Полтави наказом Верховного головнокомандувача від 23 вересня 1943 року 97-ма гвардійська стрілецька дивізія удостоєна почесного найменування «Полтавська». За бойові заслуги дивізія була нагороджена орденом Червоного Прапора, орденами Суворова 2-го ступеня і Богдана Хмельницького 2-го ступеня.
2	214-та Кременчуцька стрілецька дивізія		Стрілецька дивізія, загальновійськове з'єднання РСЧА в часи німецько-радянської війни. За звільнення Олександрії наказом Верховного головнокомандувача від 6 грудня 1943 року дивізія удостоєна почесного найменування «Олександрійська». За бойові заслуги дивізія була нагородженаорденом Червоного Прапора, орденами Суворова 2-го ступеня і Богдана Хмельницького 2-го ступеня.
3	233-тя Кременчуцька стрілецька дивізія		Стрілецька дивізія, загальновійськове з'єднання РСЧА в часи німецько-радянської війни. За звільнення Знам'янки наказом Верховного головнокомандувача від 10 грудня 1943 року дивізія удостоєна почесного найменування «Знам'янська». За бойові заслуги дивізія була нагороджена орденом Червоного Прапора.
4	219-та Кременчуцька танкова бригада		Танкова бригада, радянське військове з'єднання в часи німецько-радянської війни. За штурм Берліна наказом Верховного головнокомандувачаудостоєна почесного найменування «Берлінська». За бойові заслуги дивізія була нагородженаорденом Червоного Прапора, орденами Суворова 2-го ступеня, орденами Кутузова 2-го ступеня і Богдана Хмельницького 2-го ступеня.
5	469-й Кременчуцький мінометний полк
6	308-й Кременчуцький мінометний полк
7	1902-й Кременчуцький самохідний артилерійський полк		Радянська військова частина у складі 5 гвардійської армії. Був полком резерву Ставки Верховного Головнокомандуючого і призначався для посилення частин і з'єднання на найважчих ділянках фронту. За час існування нагороджений орденом Бойового Червоного Прапора, орденом Суворова 2-го ступеня та орденом Кутузова II ступеня.

Історія

Відкрито було 19 червня 2008 року. Подія відбулася у рамках реконструкції Парку Миру.[1]

Ідея створення Алеї слави належить голові Автозаводського райвиконкому Володимиру Коваленку. У створенні брала участь будівельна фірма «Хортиця». Під час відкриття було винесено бойові знамена частин, що брали участь у боях за Кременчук.[1]

Примітки

1. Алея слави увічнила подвиг героїв^[недоступне посилання] на сайті газети "Кременчуцька Панорама (укр.)"