|
Мельникова Анастасія Рюриківна
Анастасія Рюриківна Мельникова (нар. 19 вересня 1969 року,[3], Ленінград) — радянська і російська акторка театру і кіно, телеведуча. Заслужена артистка Російської Федерації (2006)[4]. Російський політичний діяч. Депутат Законодавчих Зборів Санкт-Петербурга V і VI скликань з 14 грудня 2011 року.[5] Велику популярність їй принесла головна жіноча роль Анастасії Абдулової в трьох серіалах: «Вулиці розбитих ліхтарів», «Опера. Хроніки забійного відділу» та «Ливарний». Внесена до Переліку осіб, які створюють загрозу нацбезпеці України[6]. Фігурант бази даних центру «Миротворець»[7]. БіографіяНародилася 19 вересня 1969 року в сім'ї лікарів. Закінчила акторський факультет ЛДІТМіКа (нині — РДІСМ; курс Ігоря Владимирова) в 1990 році. Стажувалася в США. З 1993 року працює в театрі імені В. Ф. Коміссаржевської. Художній керівник російсько-американського фестивалю мюзиклу. Депутат Законодавчих Зборів Санкт-ПетербургаУ 2011 році була обрана до Законодавчих Зборів Санкт-Петербурга від партії «Єдина Росія»[8]. При цьому Анастасія поки не є членом партії, перебуваючи в статусі кандидата (прихильника)[9]. У законодавчих зборах Петербурга Мельникова є заступником голови постійної комісії з питань культури, науки та освіти[10], опікуючись сферою культури. Так, Мельникова була одним з ініціаторів зустрічі депутатів, громадськості та голови комітету з культури Дмитра Месхієва. Свою роботу в комісії Мельникова описує так: «Я свою роль бачу в тому, щоб максимально згладити протиріччя, але щоб люди побачили проблему. А в агресії і в гніві людина не побачить тих речей, які їй хотілося б донести»[11]. 11 березня 2014 року підтримала анексію Криму Росією і підписала звернення діячів культури РФ на підтримку політики Президента РФ Путіна в Україні та в Криму. 18 вересня 2016 року Анастію Мельникову знову було переобрано депутатом на найближчі 5 років. 3 липня 2018 року, будучи членом комісії з соціальної політики і охорони здоров'я Законодавчих зборів Санкт-Петербурга, підтримала проект федерального закону № 489161-7 «Про внесення змін до окремих законодавчих актів Російської Федерації з питань призначення та виплати пенсій»[12][13]. Таким чином, Мельникова підтримала пенсійну реформу, запропоновану Урядом Росії.[14] РодинаСеред пращурів — селяни і купці, а також дворяни з роду Верьовкіних-Шелют. У XX столітті з'явилося багато лікарів Мельникових, основним навчальним закладом для них була Санкт-Петербурзька військово-медична академія. Предки Анастасії родом з Мезені: її прадід Василь Васильович Мельников був одним з найбагатших купців міста[15]. Його син, дід Анастасії — хірург-онколог, генерал-майор медичної служби, академік Академії медичних наук СРСР Олександр Васильович Мельников (1889—1958)[16][17][18], батько — Рюрик Олександрович (1924—1993)[19] і мати Олена Олегівна (нар. 1946) — також хірурги-онкологи. Брати — Олег (хірург, кандидат медичних наук) і Олександр (юрист). Дядько — Олег Мельников, астроном, член-кореспондент Академії наук СРСР[15][20]. У 18 років Анастасія пережила тяжку втрату — смерть Томаза Гвішіані, який, незважаючи на 22-річну різницю у віці, мав стати її чоловіком. Донька Марія (нар.. 24 липня 2002). З 1990 року була одружена з В'ячеславом Тельновим (нар.. 7 вересня 1958 р., Заслужений працівник культури Російської Федерації, кінопродюсер, тоді — директор Санкт-Петербурзької студії документальних фільмів, зараз — генеральний директор ВАТ "Кіностудія «Ленфільм»); прожили в шлюбі вісім років, пізніше розлучилися. В даний час — неодружена. Анастасія — хрещена мати Варвари Федорцової, дочки актора Андрія Федорцова[21]. ТворчістьФільмографія
Телеспектаклі
Ролі в театрі
Інші телепроєктиТричі брала участь у телегрі Форт боярд 2003 і 2006 рік: у перший раз грала команда учасників: Сергій Чонішвілі, В'ячеслав Грунський, Ольга Сидорова, Євген Попов і Наталія Антонова, у другій і третій: Світлана Журова, Володимир Філіппов та Євген Ганелін.
Нагороди та звання
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
