Мекензієві гориМеке́нзієві го́ри або Кок-Ага́ч даглари́ (крим. Kök Ağaç dağları) — плоска лісиста височина, розчленована балками, у південній частині Бахчисарайського району, початок Внутрішнього пасмаКримських гір. Розташовані за 3,5 км на північ-північний схід від міста Інкерман. Простягаються від Любимівки між долинами річок Бельбек і Чорна до села Фронтового. Висоти підвищуються з заходу на схід від 100 до 400 метрів над рівнем моря. Гори вкриті низькорослим лісом, їхні південні схили круті, північні — дещо пологіші. Схили складені білими мергелями. ІсторіяІсторична назва масиву — Кок-Агач, в перекладі з кримськотатарської мови «граб» (дослівно «сіро-блакитне дерево»).[1] Мекензієві гори отримали назву від імені командувача ескадрою Чорноморського флоту 1783—1786 років і одного з будівничих майбутнього міста Севастополя контр-адмірала Фоми Мекензі. У середині XVIII ст. шотландець Т. Мекензі поступив на військово-морську службу і згодом зробив блискучу кар'єру. У нагороду за службу Григорій Потьомкін подарував Мекензі ділянку землі під маєток. Хутір, що швидко виріс, природно, всі стали називати «хутір Мекензі», а згодом «хутір Мекензія». Поступово назва місця поширилася на весь гірський масив.[2] Примітки
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia