Мевіус Аполлон Федорович
Мевіус Аполлон Федорович (* 24 листопада 1820 — 20 жовтня 1898, Харків) — гірничий інженер, один із засновників металургійної промисловості України, голова З'їзду гірничопромисловців Півдня Росії, засновник і професор першої в Україні кафедри металургії Харківського технологічного університету, радник і представник фінансово-промислової групи О. К. Алчевського. БіографіяСвященицька родина Мевіусів походила з Німеччини, Аполлон Федорович був по лінії батька прямим нащадком богослова Мартіна Лютера. Народився в Томській губернії в сім'ї гірничого інженера Ф. П. Мевіуса. 1842 р. успішно закінчив інститут корпусу гірничих інженерів і був направлений на Уральські заводи: спочатку працює наглядачем Туринського, а потім управителем Златоустовського заводів. 1851 р. направлений у Керч, де разом з металургами Луганського заводу вперше з місцевої руди отримує чавун і переробляє його в сталь. У 1856—1957 рр. керує геологічними дослідженнями в центральній частині Донбасу. На базі відкритих родовищ коксівного вугілля і залізної руди спроектував металургійний завод в Луганську. 1858 р. керував будівництво цього Петровським заводу (нині — Єнакієве). 1861 р. призначений начальником Луганського гірничого округу, в обов'язки якого входило управління заводом і рудниками, а також їх робітничими поселеннями. Був одним з організаторів З'їздів гірничопромисловців Півдня Росії. Був головою Ради з'їздів з 1876 по 1896 р. Один з ініціаторів створення Харківського технологічного інституту, при якому організував 1887 р. кафедру металургії і став її першим професором. Автор понад 100 наукових робіт. Мевіус Аполлон Федорович — автор наукової праці «Будущность горнозаводского промысла на Юге России» (1867 р.). ТвориАвтор понад 100 друкованих праць.[1]
Джерела
Виноски
|
Portal di Ensiklopedia Dunia