Матл Петро Євгенович

Матл Петро Євгенович (22 липня 1960, Мукачеве, Закарпатська область) — український скульптор-монументаліст[1][2] угорського походження.

Родина

Батьки Наталія та Євген-Отто Матл. Родич - лікар–хірург Микола Віттенбергер допоміг викупити будинок на початку 20 сторіччя у Тиводара Легоцького[2].

Біографія

• 1974 рік  - закінчив угорськомовну ЗОШ № 3 м. Мукачевого, у якій вчився з 2 класу. Угорську мову та літератури викладав Ференц Балога[2].
• З 12-13 років завдячуючи дядькові, Петро відвідував пленери за участі відомих педагогів та художників Василя Васильовича Бурча та Антона Кашшая[2].
• 1975 - 1979 -вчився в Ужгородському училищі прикладного мистецтва на факультеті художньої кераміки 1979 року. Викладачі: Аверкієва Людмила С., Бедзіра Павло[2].
• 1979 -після закінчення училища працює викладачем у художній школі, щойно створеній за ініціативи відомого педагога та митця Цібере Василя Михайловича[2].
• 1979 по 1985 роки  - працював в Закарпатському художньо-виробничому комбінаті художником-оздоблювачем[2].
• 1985 по 1988 роки - працював викладачем художньої кераміки в Мукачівській гімназії[2].
• 1989 по 1993 роки - працює в Угорщині, робить великі паркові скульптури із дерева на замовлення місцевих депутатів для мешканців міст і сіл[2].

Одружений, має двох синів.

Творча діяльність

Визначні твори

• 1984 - “Птахолов”.
• 1986 - “Трубач”[2].
• 1993 - “Птах корінь квадратний”[2].
• 1994 - меморіальна дошка Тіводару Легоцькому на будинку, де живе Петро Матл, на замовлення Шандор-бачі Пак (батька відомого підприємця та мецената Імре Пака)[2].
• 1995 - “Фонтан любові”[2].
• 1997 - “Янгел охоронець”[2].
• 2006 - пам'ятник Ілоні Зріні[2].
• Верецький пам'ятник "Прихід угорців в Карпатський басейн"[2][3] .

Громадська діяльність

• 1995 рік  - стає членом об’єднання угорських художників Закарпаття ім. Імре Рейвес[2].
• 1999 рік  - стає членом Національної Спілки художників України[2].

Відзнаки і нагороди

Лауреат міжнародних та всесвітніх симпозіумів по скульптурі[2]:

• 1989 рік  - Міжнародний скульптурний симпозіум у Дебрецен, (Угорщина).
• 1993 рік  - Геб-Арт, (Угорщина).
• 2000 рік  - почесна грамота за успіхи в художній творчості.
• 2002 рік  - Ліффол ле Гранде, (Франція).
• 2003 рік  - Орден Хрест за признання художньої діяльності ІІ ступені.
• 2003 рік  - Імамі, (Японія).
• 2004,2005,2007 роки  - Гросшенау, (Австрія).
• 2006 рік  - Нове Граді, (Чехія).
• 24 листопада 2006 рік  - лауреат Закарпатської обласної художньої премії імені Шімона Холлоші - за значний внесок в художнє життя та зберігання закарпатського, та всесвітнього мистецького життя угорців.
• 2006 рік  - Балатонфюред, (Угорщина).
• 2007 рік  - Паудорф, (Австрія).
• 2008 рік  - Жумберк, (Чехія).
• Лауреат обласної премії імені Йосипа Бокшая і Адальберта Ерделі у галузі образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва 2007 рік.
• Лауреат Міжнародної премії “За Угорську Культуру” 2009 р. за досягнуті успіхи в художній творчості угорців.

Примітки

1. Художники Закарпаття. Список. Матл Петро Євгенович. Архів оригіналу за 19 травня 2014. Процитовано 8 листопада 2012.
2. Петро Матл:"Пишаюся тим, що кращі мої роботи знаходяться на Батьківщині". Архів оригіналу за 11 листопада 2012. Процитовано 17 листопада 2012.
3. Угорський пам'ятник на Верецькому перевалі - між символом дружби і знаком домінування угорців на Закарпатті. Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 22 грудня 2012.

Див. також

Пам'ятник Ілоні Зріні