Математика інків Математика інків — система наукових знань з питань рахування, обчислення, вимірювання, що існувала в державі інків Тауантінсую. Утворена на основі знань попередних цивілізацій, культур та підкорених інками держав. Знання про рівень математичних знань в інків завдячують історичним працям, словникам та граматикам індіанських мов, що почали з'являтися протягом другої половини XVI ст. та на початку XVII ст., зокрема кечуа-іспанському словнику Дієго Гонсалеса Ольгіна «Словник головної мови всього Перу, що називається Кічуа або інкська. Виправлено та перероблено відповідно до вимог королівського двору в Куско». Словник опублікований в 1608 році в місті Хулі та містить значну частину математичної лексики інків. ХарактеристикаІнкам були добре відомі звичайна арифметика, зокрема додавання і множення, і геометрія, дроби (частки), кути, багатогранні геометричні фігури, дискретність чисел, безкінечність тощо. Також в інків були рахівниці, що називалися юпана, за допомогою яких вони здійснювали підрахунки. Принцип проведення розрахунків за допомогою останньої досі повністю не дешифрований. Система чиселВ імперії інків для запису числової інформації використовувалася вузликова система числових кіпу, заснована на позиційній десятковій системі числення. Цифри від 1 до 9 позначалися вузликами певного виду, нуль — пропуском вузлика в потрібній позиції. За етнографічними даними поняття «нуля» у народів кечуа не було, замість нього використовувалося слово «нічого немає», «ніщо», «порожньо». У сучасній мові нуль позначається словом кечуа ch'usaq (ч'усак — букв. «Відсутній», «порожній»), проте те, яке слово використовувалося інками для позначення нуля при читанні кіпу, поки неясно, оскільки, наприклад, в одному з перший кечуа-іспанських (Дієго Гонсалес Ольгин, +1608) та першому аймара-іспанською (Лудовіко Бертоні, 1612) словниках не було відповідного слова для іспанського cero («нуль»). Великі та надвеликі числа
Значення безкінечностіІнкам були знайомі і різні значення безкінечності, як математичної, так і філософської. Вона могла бути як така, що може або не може бути підрахована, чи навіть така, що не має початку, або навпаки — не має кінця:
Використання чисел і математичних понять1. Поняття «чет» і «нечет». Для позначення цієї діалектичної категорії в звичайній мові використовувалися такі слова: «Пара разом»; «Чотири разом з одним»; «Один після чотирьох»; «Один з чотирьох» (або «приналежний чотирьом / четвірці»); «Більше шести» (з поняття «двічі по три»). Число «4» — непарне, оскільки не є цілим числом «5», у якого «бракує» одиниці для повноти, такою собі «парності / цілісності». «Чет» — це первинна категорія. 2. Парність, як цілісність. Дуальність. Воно було пов'язано з устроєм імперії:
Число «п'ять» (пічка) було базовим цілісним / парним числом. В сучасній мові кечуа воно має декілька назв: «старе чотири», «попереднє чотири», «застаріле чотири», «таке, що йде за [числом ] чотири» (tawaq ñawpaqin). Слово ñawpaq якраз і грає роль цього «старого / того, що залишилося» числа. Н'явпа — це і минуле і те, що знаходиться позаду (категорія часу і простору одночасно). Ключовими було поєднання математичних понять: ключовве — 10, додавалася пара та число 5. Ця система віддзеркалювалася в багатьох речах та справах інків. Столиця імперії Куско був спланований за схемою 5 (айлью / панак) х 2 (половини) = 10 (адміністративно-територіальних одиниць). Порядок рахунку на пальцях / «підрахунку соціальних груп айлью» робився так: спочатку рахувалася права рука / сторона від 1 до 5, потім ліва — від 6 до 10. Головне / Верхнє айлью (Анансайа — тобто «об'єднання» у інків) сідало завжди по праву сторону, а Нижня айлью (Рурінсайа) — ліворуч, і воно було підлеглим Верхнього. Найменший палець лівої руки — є останнім у рахунку на пальцях, тобто числом «10». Старший або число «1», і молодший або число «5». У той час як «мама» = 1 «uj» (один), або «uj kaq» (перший). Джерела
|
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
