Марі Мердрак
Марі́ Мердра́к (фр. Marie Meurdrac; бл. 1610, Мандр-ле-Роз, Валь-де-Марн, Іль-де-Франс, Франція — 1680, Франція) — французька вчена, хімік, авторка першого хімічного трактату для жінок, написаного жінкою: «Проста і милосердна хімія для дам» (фр. «La Chymie Charitable et Facile, en Faveur des Dames»). Трактат, що описував способи приготування ліків і косметичних засобів, а також різноманітне хімічне обладнання і методи роботи з ним. Хоча Марі Мердрак не зробила значущих наукових відкриттів, вона була досвідченою хімікинею-практиком і обізнаною фармацевткою[2]. Коли Мердрак писала свій трактат, хімію взагалі не виділяли як окрему дисципліну і не викладали в університетах. Нечуваною була й заява авторки, що «розум не має статі» і її позиціювання себе як науковиці, що ставить свою науку на службу іншим жінкам[3][4]. Трактат неодноразово перевидано у Франції, зокрема, за життя авторки, і перекладено іншими мовами. ЖиттєписМарі Мердрак народилася близько 1610 року в Мандр-ле-Роз[5][3]. Про її життя відомо здебільшого лише те, що вона сама писала про себе в своєму трактаті[6]. Батьк Марі був сільським нотаріусом[7][8]. Вона мала сестру Катрін (в шлюбі Ла Гетт), яка 1681 року опублікувала книгу мемуарів[7][8]. 1625 року Мердрак вступила в шлюб з Анрі де Вібраком, капітаном гвардії Шарля де Валуа[ru], герцогом Ангулемським, і оселилася в його замку Гробуа (фр. château de Grosbois). Після одруження вона познайомилася з графинею де Гіш, дружиною Армана де Грамона[ru], графа де Гіш, яка стала її подругою і покровителькою і якій вона згодом присвятила свій трактат[9][10]. Достеменно невідомо, коли і як Марі Мердрак захопилася хімією. Однак збереглися відомості про те, що вона спочатку читала доступну їй літературу з хімії й алхімії, а згодом завела власну лабораторію, в якій проводила досліди[3][9]. Вона навіть мала власну високотемпературну піч: це тим більше дивно, що для володіння подібною піччю був потрібен спеціальний дозвіл короля[10][3]. Ймовірно, підтримку, як моральну, так і фінансову, їй надавала графиня де Гіш[10]. Основною метою Мердрак було створення лікувальних і косметичних засобів, які могли б використовувати жінки, причому вона безоплатно ділилася своєю продукцією з усіма, хто потребували. Крім того, вона ретельно записувала складені нею рецепти і через два роки вирішила опублікувати їх у вигляді книги[3][9]. За її словами, цьому передували тривалі сумніви:
1666 року опубліковано її трактат «La Chymie Charitable et Facile, en Faveur des Dames» («Проста і милосердна хімія для дам»), написаний французькою мовою і розрахований на жінок. З одного боку, Мердрак писала простою і зрозумілою мовою, доступною найширшій аудиторії; з іншого боку, не уникала технічних подробиць і давала виключно докладні настанови[3][12]. Трактат обсягом 330 сторінок складався з шести частин[13][5]. У першій Мердрак детально описувала хімічний інструментарій, методи проведення дослідів і різні міри ваги[5][14]. Друга присвячена властивостям лікарських трав. У третій йшлося про субстанції тваринного походження. У четвертій Мердрак, зачіпаючи галузь неорганічної хімії, писала про властивості металів. У п'ятій описано засоби від конкретних недуг, таких як головний і зубний біль. Нарешті, шосту частину присвячено різноманітним косметичним засобам: кремам, пахощам, фарбам для волосся, відбілювачам зубів тощо[5][15]. Мердрак також застерігала своїх читачок від використання деяких популярних на той час засобів, які могли становити небезпеку (наприклад, сполук ртуті для відбілювання шкіри), і закликала ділитися приготованими ліками з незаможними, як це робила вона сама[3]. Усвідомлюючи високу вартість і недоступність певних складників і обладнання для багатьох читачок, Мердрак описувала їх дешевші і прості аналоги, давала поради щодо самостійного виготовлення необхідних інструментів, і навіть запрошувала читачок у власну лабораторію[16]. Практичні, прикладні відомості спиралися в її книзі на теоретичну базу[17]. Багато в чому Мердрак дотримувалася вчення Парацельса, однак вона піддавала сумніву твердження алхіміків, яким нібито вдавалося отримати золото і срібло: за її словами, їхні умоглядні теорії ніколи ще не підтверджувалися практикою і безпосередньою демонстрацією[2]. Ймовірно, «Проста хімія» стала першою книгою з цієї науки, яку написала жінка[5]. Зрештою її трактат офіційно схвалив медичний факультет Паризького університету як такий, що містить «лише те, що може бути корисним публіці»[2]. «Проста хімія» була популярною в кінці XVII — на початку XVIII століття і тричі перевидавалася ще за життя авторки. Крім того, її принаймні шість разів перекладено німецькою мовою і один раз — італійською. У французькому виданні 1687 року на фронтиспісі з'явився портрет авторки: зображена Марі Мердрак сидить на ящику з матеріалами і вказує на книжкові полиці й різноманітне хімічне обладнання[18]. Примітки
Література
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia