Марія Падільська

Марія Падільська
ісп. María de Padilla
Народилася	близько 1334 року Кастильське королівство
Померла	липень 1361 року Севілья, Кастильське королівство
Поховання	Capilla Real de la catedral de Sevilla^d
Країна	Кастильська Корона
Знання мов	іспанська
Титул	Сеньйор^[d]
Батько	Хуан Гарсія де Паділья
Мати	Марія Гонсалес де Хенестроса
Брати, сестри	Diego García de Padilla^d
У шлюбі з	Педро I[1]
Діти	Беатриса Констанція Ізабелла Альфонсо
Медіафайли у Вікісховищі[2]

|опис зображення=

Королівський монастир Санта-Клара в Астудільйо, заснований Марією Падільською

Марія де Паділья (ісп. María de Padilla; близько 1334 — липень 1361, Севілья) — фаворитка короля Кастилії Педро I Жорстокого.

Життєпис

Кастильська дворянка, донька Хуана Гарсії де Падільї (померла в 1348/1351) та його дружини Марії Гонсалес де Хенестроса (померла після 1356 року). Її дядько по материнській лінії, Хуан Фернандес де Хенестроса, королівський фаворит у 1354—1359 роках, який піднявся після опали Альфонсо де Альбуркерке^[en] і був посередником у примиренні Педро Жорстокого з його молодшим братом Фадріке Альфонсо. Її брат Дієго Гарсія де Паділья^[en] (помер у 1368 році) обіймав посаду великого магістра Калатравського ордену (1355—1365). Сім'я Марії Падільської походила з Падільї-де-Абахо на околицях Кастрохеріса в провінції Бургос.

У хроніках Марія де Паділья описується як дуже гарна та розумна жінка.

Король Педро Жорстокий (1334—1369), який правив у 1350—1366 і 1367—1369 роках, познайомився з Марією влітку 1352 року під час військової експедиції в Астурію проти свого повсталого брата Енріке, графа Трастамара. Ймовірно, чималу роль у їхньому знайомстві зіграв її дядько по материнській лінії Хуан Фернандес де Хенестроса^[es]. На той час Марія виховувалась у будинку Ізабель де Менесес, дружини впливового кастильського дворянина Хуана Альфонсо де Альбуркерке. Вони стали коханцями, їхні стосунки тривали до її смерті, попри шлюби короля Педро з Бланкою Бурбонською (1339—1361) та Хуаною де Кастро (1340—1374). Завдяки зв'язку Марії з королем Педро її родичі здобули великі та важливі посади при дворі.

Будучи сильно прив'язаним до Марії, Педро I таємно одружився з нею в 1353 році. Однак влітку того ж року мати Педро і знать змусили молодого короля одружитися з Бланкою Бурбонською, донькою герцога П'єра де Бурбона і кузиною короля Франції Іоанна II Доброго, яку Педро залишив незабаром після весілля заради Марії. Політичні мотиви шлюбу з Бланкою Бурбонською вимагали від Педро заперечення факту, що він одружений; незважаючи на це, його стосунки з Падільською тривали і вона народила від нього чотирьох дітей[3][4][5]. За альтернативною версією, Педро залишив нову дружину через три дні після весілля, коли дізнався, що у неї був роман з його незаконнонародженим братом Фадріке Альфонсо на шляху до Іспанії і що її посаг не буде отримано.

Діти

Марія Падільська народила від Педро Жорстокого трьох дочок та одного сина:

• Беатріса (1354—1369)
• Констанція (1354—1394), дружина Джона Гонта
• Ізабелла (1355—1392)
• Альфонсо, інфант Кастильський (1359 — 19 жовтня 1362), спадкоємець престолу в 1362 році.

Дві їхні доньки стали дружинами синів Едуарда III Плантагенета, короля Англії: Ізабелла стала дружиною Едмунда Ленглійського, 1-го герцога Йоркського, а Констанція — Джона Гонта, 1-го герцога Ланкастера, який претендував на корону Кастилії. Донька Констанції, Катерина Ланкастерська (1373—1418), в 1393 році стала дружиною Енріке III Кастильського.

Смерть та поховання

Марія Падільська померла у липні 1361 року. Причиною смерті, можливо, стала чума. Вона була похована в королівському монастирі Санта-Клара в Астудільйо, який вона заснувала в 1353 році. Незабаром за наказом короля Педро її рештки перепоховали в Севільському кафедральному соборі разом з іншими членами королівського будинку.

Зображення у художній літературі

• Гаетано Доніцетті, опера «Марія Паділья» (1841)
• Рудольф Готшалль, драма «Марія де Паділья».

Родовід

Примітки

1. Kindred Britain
   d:Track:Q75653886
2. https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Mar%C3%ADa_de_Padilla
3. Sotheby, 1810, с. 178.
4. Richardson, 2011, с. 75—77.
5. Pugh, 1988, с. 89.

Література

• Richardson, Douglas. Magna Carta Ancestry: A Study in Colonial and Medieval Families / ed. Kimball G. Everingham. — Salt Lake City, 2011. — Т. II. — С. 75—78, 496—535. — ISBN 1-4499-6638-1.
• Pugh, T.B. Henry V and the Southampton Plot of 1415. — Sutton Pub Limited, 1988. — С. 79—94. — ISBN 0862995418, 9780862995416.
• Sotheby, William. Constance de Castile. — T. Cadell and W. Davies, 1810. — С. 177—178.
• Arco y Garay, Ricardo del (1954). Sepulcros de la Casa Real de Castilla (in Spanish). Madrid: Instituto Jerónimo Zurita. Consejo Superior de Investigaciones Científicas. OCLC 11366237.
• Estepa Díez, Carlos (2003). Las Behetrías Castellanas, Vol. I (in Spanish). Junta de Castilla y León, Consejería de Cultura y Turismo. ISBN 84-9718-117-4.
• Fernández-Ruiz, César (1965). «Ensayo histórico-biográfico sobre D. Pedro de Castilla y Dª María de Padilla. El Real Monasterio y el Palacio de Astudillo: recuerdo de un gran amor». Publicaciones de la Institución Tello Téllez de Meneses (in Spanish). Institución Tello Téllez de Meneses (24): 17-62. ISSN 0210-7317.
• Vaca Lorenzo, Ángel (1983). «Documentación Medieval de la Villa de Astudillo (Palencia)». Publicaciones de la Institución Tello Téllez de Meneses (in Spanish). Institución Tello Téllez de Meneses (48): 29-100. ISSN 0210-7317.
• Valdeón Baruque, Julio (2002). Pedro I el Cruel y Enrique de Trastámara (in Spanish). Santillana Ediciones Generales, S.L. ISBN 84-03-09331-4.