Марія Брауншвейг-Вольфенбюттельська (нім.Maria von Braunschweig-Wolfenbüttel, 13 січня1566 — 13 серпня1626) — принцеса Брауншвейг-Вольфенбюттельська з династії Вельфів, донька князя Брауншвейг-Вольфенбюттеля Юлія та бранденбурзької принцеси Ядвіґи, друга дружина герцога Саксен-Лауенбургу Франца II.
Біографія
Народилась 13 січня 1566 року у Шладені. Була третьою дитиною та другою донькою в родині принца Брауншвейг-Вольфенбюттеля Юлія та його дружини Ядвіґи Бранденбурзької. Мала старшу сестру Софію Ядвіґу та брата Генріха Юлія. Згодом сімейство поповнилося вісьмома молодшими дітьми.
У 1568 році батько став правлячим герцогом Брауншвейг-Люнебургу, князем Вольфенбюттеля.
У 16 років була видана заміж за 35-річного герцога Саксен-Лауенбургу Франца II. Наречений овдовів за рік перед цим і мав чотирьох малолітніх дітей від попереднього шлюбу. В країні правив разом зі своїми братами Магнусом і Моріцом. Весілля відбулося 10 листопада 1582 у Вольфенбюттелі. У подружжя народилося чотирнадцятеро спільних дітей:
Франц Юлій (1584—1634) — камергер імператора у Відні, був одружений з Агнесою Вюртемберзькою, мав семеро дітей;
Юлій Генріх (1586—1665) — герцог Саксен-Лауенбургу у 1656—1665 роках, був тричі одруженим, мав семеро дітей;
Ернст Людвіг (1587—1620) — одруженим не був, дітей не мав;
Ядвіґа Сибілла (1588—1635) — одружена не була, дітей не мала;
Юліана (1589—1630) — дружина герцога Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Норбурзького Фрідріха, мала єдиного сина;
Йоахім Сигізмунд (1593—1629) — одруженим не був, дітей не мав;
Сабіна Катерина (1—2 травня 1591) — прожила 2 дні;
Франц Карл (1594—1660) — генерал-фельдвахмейстер імперської армії, був тричі одруженим,в другому шлюбі з Катериною Бранденбурзькою, мав п'ятьох позашлюбних дітей;
Рудольф Максиміліан (1596—1647) — був одружений з Анною Катериною де Дульчина, дітей не мав;
Ядвіґа Марія (1597—1644) — дружина Аннібале Ґонзаґи, принца Боццоло, мала сина та доньку;
Франц Альбрехт (1598—1642) — був двічі одруженим, мав доньку від першого шлюбу;
Йоганн Георг (1600—1601) — прожив 1 рік;
Софія Ядвіґа (1601—1660) — дружина першого герцога Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурга Філіпа, мала чотирнадцятеро дітей;
Франц Генріх (1604—1658) — був одружений з Марією Юліаною Нассау-Зігенською, мав шестеро законних дітей та двох позашлюбних.
Від 1586 року її чоловік правив фактично одноосібно, оскільки Магнус був визнаний недієздатним, а Моріц жив окремо у Букстегуде, не цікавлячись державними справами. Після смерті останнього у 1612 році Франц став єдиним правителем Саксен-Лауенбургу.
У 1592 році Марія отримала у подарунок від чоловіка маєток поблизу Шулендорфа. У 1608 році існуючий будинок було розширено до замку[1] з обширними садами,[2] який дістав назву Францхаген. Під час будівництва у герцога закінчилися кошти, так що, згідно з місцевої легенди, робочі залишилися без оплати. Оскільки у 1616 році замок у Лауенбурзі згорів, сімейство використовувало Францхаген як резиденцію нарівні з палацом Нойгаусу.[3]
У липні 1619 року Франц пішов з життя. Марія отримала Францхаген як удовину резиденцію, створила там ферму та заснувала придворну церкву.[4]
Померла 13 серпня 1626 року. Була похована поруч із чоловіком у герцозькій крипті церкви Святої Марії Магдалини в Лауенбурзі.[5]
↑CH Seebach: 800 Jahre Burgen, Schlösser und Herrenhäuser в Шлезвиг-Гольштейне , Wachholtz Verlag, 1988, стор. 16.
↑A. v. Buttlar, MM Meyer: Historische Gärten in Schleswig-Holstein , Verlag Boyens & Co., 1998, стор. 401.
↑Cordula Bornefeld, "Die Herzöge von Sachsen-Lauenburg", in: Die Fürsten des Landes: Herzöge und Grafen von Schleswig, Holstein und Lauenburg, Carsten Porskrog Rasmussen (ed.) on behalf of the Gesellschaft für Schleswig-Holsteinische Geschichte, Neumünster: Wachholtz, 2008, стор. 373-389. ISBN 978-3-529-02606-5
↑Johann Friedrich Burmester: Beiträge zur Kirchengeschichte des Herzogthums Lauenburg, self-published, 1832, стор. 150
↑Andrea Baresel-Brand, Grabdenkmäler nordeuropäischer Fürstenhäuser im Zeitalter der Renaissance 1550-1650, Kiel: Ludwig, 2007, (= Bau + Kunst. Schleswig-Holsteinische Schriften zur Kunstgeschichte; vol. 9), стор. 241. ISBN 978-3-937719-18-4.
Література
Johann Samuel Ersch: Allgemeine encyclopädie der wissenschaften und künste, Part 1, vol. 28, J. f. Gleditsch, 1848, стор. 69.