Марія Брауншвейг-Вольфенбюттельська (1566—1626)

Марія Брауншвейг-Вольфенбюттельська
нім. Maria von Braunschweig-Wolfenbüttel
Марія Брауншвейг-Вольфенбюттельська
Марія Брауншвейг-Вольфенбюттельська
Марія із чоловіком та родиною, портрет невідомого майстра, 1608
герцогиня-консорт Саксен-Лауенбургу
Початок правління:1586
Кінець правління:2 липня 1619
Попередник:Софія Шведська
Наступник:Єлизавета Софія Гольштейн-Готторптська
Дата народження:13 січня 1566(1566-01-13)
Місце народження:Шладен, Брауншвейг-Вольфенбюттель
Країна:Священна Римська імперія
Дата смерті:13 серпня 1626(1626-08-13) (60 років)
Місце смерті:Лауенбург, Саксен-Лауенбург, Священна Римська імперія
ПохованняMaria-Magdalenen-Kirched
Чоловік:Франц II
Діти:Франц Юлій, Юлій Генріх, Ернст Людвіг, Ядвіґа Сибілла, Юліана, Йоахім Сигізмунд, Сабіна Катерина, Франц Карл, Рудольф Максиміліан, Ядвіґа Марія, Франц Альбрехт, Йоганн Георг, Софія Ядвіґа, Франц Генріх
Династія:Вельфи, Асканії
Батько:Юлій Брауншвейг-Вольфенбюттельський
Мати:Ядвіґа Бранденбурзька

Марія Брауншвейг-Вольфенбюттельська (нім. Maria von Braunschweig-Wolfenbüttel, 13 січня 1566 — 13 серпня 1626) — принцеса Брауншвейг-Вольфенбюттельська з династії Вельфів, донька князя Брауншвейг-Вольфенбюттеля Юлія та бранденбурзької принцеси Ядвіґи, друга дружина герцога Саксен-Лауенбургу Франца II.

Біографія

Народилась 13 січня 1566 року у Шладені. Була третьою дитиною та другою донькою в родині принца Брауншвейг-Вольфенбюттеля Юлія та його дружини Ядвіґи Бранденбурзької. Мала старшу сестру Софію Ядвіґу та брата Генріха Юлія. Згодом сімейство поповнилося вісьмома молодшими дітьми.

У 1568 році батько став правлячим герцогом Брауншвейг-Люнебургу, князем Вольфенбюттеля.

У 16 років була видана заміж за 35-річного герцога Саксен-Лауенбургу Франца II. Наречений овдовів за рік перед цим і мав чотирьох малолітніх дітей від попереднього шлюбу. В країні правив разом зі своїми братами Магнусом і Моріцом. Весілля відбулося 10 листопада 1582 у Вольфенбюттелі. У подружжя народилося чотирнадцятеро спільних дітей:

  • Франц Юлій (1584—1634) — камергер імператора у Відні, був одружений з Агнесою Вюртемберзькою, мав семеро дітей;
  • Юлій Генріх (1586—1665) — герцог Саксен-Лауенбургу у 1656—1665 роках, був тричі одруженим, мав семеро дітей;
  • Ернст Людвіг (1587—1620) — одруженим не був, дітей не мав;
  • Ядвіґа Сибілла (1588—1635) — одружена не була, дітей не мала;
  • Юліана (1589—1630) — дружина герцога Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Норбурзького Фрідріха, мала єдиного сина;
  • Йоахім Сигізмунд (1593—1629) — одруженим не був, дітей не мав;
  • Сабіна Катерина (1—2 травня 1591) — прожила 2 дні;
  • Франц Карл (1594—1660) — генерал-фельдвахмейстер імперської армії, був тричі одруженим,в другому шлюбі з Катериною Бранденбурзькою, мав п'ятьох позашлюбних дітей;
  • Рудольф Максиміліан (1596—1647) — був одружений з Анною Катериною де Дульчина, дітей не мав;
  • Ядвіґа Марія (1597—1644) — дружина Аннібале Ґонзаґи, принца Боццоло, мала сина та доньку;
  • Франц Альбрехт (1598—1642) — був двічі одруженим, мав доньку від першого шлюбу;
  • Йоганн Георг (1600—1601) — прожив 1 рік;
  • Софія Ядвіґа (1601—1660) — дружина першого герцога Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурга Філіпа, мала чотирнадцятеро дітей;
  • Франц Генріх (1604—1658) — був одружений з Марією Юліаною Нассау-Зігенською, мав шестеро законних дітей та двох позашлюбних.

Від 1586 року її чоловік правив фактично одноосібно, оскільки Магнус був визнаний недієздатним, а Моріц жив окремо у Букстегуде, не цікавлячись державними справами. Після смерті останнього у 1612 році Франц став єдиним правителем Саксен-Лауенбургу.

У 1592 році Марія отримала у подарунок від чоловіка маєток поблизу Шулендорфа. У 1608 році існуючий будинок було розширено до замку[1] з обширними садами,[2] який дістав назву Францхаген. Під час будівництва у герцога закінчилися кошти, так що, згідно з місцевої легенди, робочі залишилися без оплати. Оскільки у 1616 році замок у Лауенбурзі згорів, сімейство використовувало Францхаген як резиденцію нарівні з палацом Нойгаусу.[3]

У липні 1619 року Франц пішов з життя. Марія отримала Францхаген як удовину резиденцію, створила там ферму та заснувала придворну церкву.[4]

Померла 13 серпня 1626 року. Була похована поруч із чоловіком у герцозькій крипті церкви Святої Марії Магдалини в Лауенбурзі.[5]

Генеалогія

Генріх I
 
Катерина Померанська
 
Генріх Вюртемберзький
 
Єва Сальмська
 
Йоахім I Нестор
 
Єлизавета Данська
 
Сигізмунд I Старий
 
Барбара Запольська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Генріх V
 
 
 
 
 
Марія Вюртемберзька
 
 
 
 
 
Йоахім II Гектор
 
 
 
 
 
Ядвіґа Ягеллонка
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Юлій Брауншвейг-Вольфенбюттельський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ядвіґа Бранденбурзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

  1. ↑ CH Seebach: 800 Jahre Burgen, Schlösser und Herrenhäuser в Шлезвиг-Гольштейне , Wachholtz Verlag, 1988, стор. 16.
  2. ↑ A. v. Buttlar, MM Meyer: Historische Gärten in Schleswig-Holstein , Verlag Boyens & Co., 1998, стор. 401.
  3. ↑ Cordula Bornefeld, "Die Herzöge von Sachsen-Lauenburg", in: Die Fürsten des Landes: Herzöge und Grafen von Schleswig, Holstein und Lauenburg, Carsten Porskrog Rasmussen (ed.) on behalf of the Gesellschaft für Schleswig-Holsteinische Geschichte, Neumünster: Wachholtz, 2008, стор. 373-389. ISBN 978-3-529-02606-5
  4. ↑ Johann Friedrich Burmester: Beiträge zur Kirchengeschichte des Herzogthums Lauenburg, self-published, 1832, стор. 150
  5. ↑ Andrea Baresel-Brand, Grabdenkmäler nordeuropäischer Fürstenhäuser im Zeitalter der Renaissance 1550-1650, Kiel: Ludwig, 2007, (= Bau + Kunst. Schleswig-Holsteinische Schriften zur Kunstgeschichte; vol. 9), стор. 241. ISBN 978-3-937719-18-4.

Література

  • Johann Samuel Ersch: Allgemeine encyclopädie der wissenschaften und künste, Part 1, vol. 28, J. f. Gleditsch, 1848, стор. 69.

Посилання