Довжина птаха становить 12 см. Нижня частина тіла у самців і самиць більшості підвидів є яскраво-жовтою, а спина — тьмяно-коричневою. Гоб, горло і верхня частина грудей у самців темно-синьо-чорні, металево-блискучі. Самці деяких підвидів, що мешкають на Філіппінах мають оранжеву смугу на грудях. Самці жовточеревих марік, що мешкають у Воллесії та на півночі Нової Гвінеї мають чорнувату нижню частину тіла, а ті, що мешкають на півдні Китаю на на півночі В'єтнаму — світло-сіру. Хвіст зверху чорний, знизу білий. Дзьоб довгий, чорний, лапи чорні[3].
Таксономія
В 1760 році французький зоолог Матюрен Жак Бріссон включив опис жовточеревої маріки до своєї книги "Ornithologie", описавши птаха за зразком, зібраним на Філіппінах. Він використав французьку назву Le petit grampereau des Philippines та латинську назву Certhia Philippensis Minor[4]. Однак, хоч Бріссон і навів латинську назву, вона не була науковою, тобто не відповідає біномінальній номенклатурі і не визнана Міжнародною комісією із зоологічної номенклатури[5]. Коли в 1766 році шведський натураліст Карл Лінней випустив дванадцяте видання своєї Systema Naturae, він доповнив книгу описом 240 видів, раніше описаних Бріссоном[5]. Одним з цих видів була жовточерева маріка, для якої Лінней придумав біномінальну назву Certhia jugularis[6]. Згодом жовточереву маріку перевели до роду Маріка (Cinnyris)[7].
Жовточереві маріки поширені від М'янми і південного Китаю до Соломонових островів і північно-східної Австралії. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах і чагарникових заростях, в мангрових лісах, на луках, пасовищах, полях, плантаціях, в парках і садах[9][10].
Поведінка
Жовточереві маріки живляться нектаром, комахами і павуками. Сезон розмноження триває з квітня по серпень в Північній півкулі та з серпеня по січень в Південній півкулі[11]. Під час сезону розмноження самці демонструють агресивну територіальну поведінку. Гніздо мішечкоподібне з бічним входом. В кладці 1-2 блакитнувато-зелених яйця. Інкубаційний період триває близько 2 тижнів. Пташенята покидають гніздо через 2-3 тижні після вилуплення.
Галерея
Самиця жовточеревої маріки (Філіппіни)
Самець живится нектаром
Самиця поблизу гнізда
Самець жовточеревої маріки (підвид C. j. plateni, Манадо)
Самиця жовточеревої маріки (підвид C. j. plateni, Манадо)