Марченко Іван Семенович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Марченко.

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Марченко Іван.

Марченко Іван Семенович
Народився	16 жовтня 1918(1918-10-16) Бурти, Шполянський район, Україна
Помер	1 жовтня 2004(2004-10-01) (85 років) Львів, Україна
Поховання	Янівський цвинтар
Країна	СРСР  Україна
Національність	українець
Науковий ступінь	кандидат технічних наук
Військове звання	гвардії майор
Партія	КПРС
Нагороди	Медаль «За оборону Севастополя»

Іван Семенович Марченко (16 жовтня 1918(19181016), село Бурти, тепер Шполянського району Черкаської області — 1 жовтня 2004, Львів) — український радянський діяч, головний інженер Львівського заводу кінескопів (Львівського виробничого об'єднання «Кінескоп») Львівської області. Депутат Львівської обласної ради народних депутатів 11—12-го скликань (у 1967—1971 роках). Герой Соціалістичної Праці (29.07.1966). Кандидат технічних наук.

Біографія

Народився в родині слюсаря-машиніста поміщицької економії. Рано втратив батька.

У 1941 році закінчив фізичний факультет Київського державного університету. Під час навчання працював лаборантом Інституту фізики Академії наук Української РСР.

З серпня 1941 року — доброволець в Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. Служив командиром батареї, помічником начальника з розвідки і виконувачем обов'язків начальника штабу артилерії 35-го гвардійського стрілецького корпусу 27-ї армії 2-го і 3-го Українських фронтів. Воював на Південно-Західному фронті, під Севастополем, на Північному Кавказі, Курській дузі, в Румунії, Угорщині та Чехословаччині. Тричі був поранений.

Член ВКП(б) з 1943 року.

З лютого 1946 року — майстер, начальник лабораторії, начальник відділу технічного контролю, заступник головного інженера Львівського електролампового заводу.

З листопада 1947 по 1985 рік — головний інженер Львівського електролампового заводу (потім — Львівського заводу кінескопів, Львівського виробничого об'єднання «Кінескоп»).

29 липня 1966 року отримав звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і молот».

За розробку наукових принципів і впровадження на підприємствах Львівської області та Тираспольської швейної фабрики комплексної системи управління якістю продукції, що забезпечує значне підвищення ефективності виробництва і поліпшення якості виробів був у складі колективу удостоєний Державної премії СРСР в галузі техніки 1977 року.

Потім — на пенсії в місті Львові.

Звання

• гвардії старший лейтенант
• гвардії капітан
• гвардії майор

Нагороди

• Герой Соціалістичної Праці (29.07.1966)
• орден Леніна (29.07.1966)
• орден Червоного Прапора (16.03.1945)
• два ордени Вітчизняної війни І ст. (10.09.1944, 6.04.1985)
• орден Вітчизняної війни ІІ ст. (27.05.1944)
• орден Червоної Зірки (10.12.1943)
• медаль «За оборону Севастополя»
• медалі
• Державна премія СРСР (1977)
• Заслужений раціоналізатор Української РСР (1962)

Джерела

• Шоймер Г. Солдат всегда солдат // Отчизны звёзды золотые: Очерки о Героях Советского Союза и Героях Социалистического Труда города Львова. — Львов: Каменяр, 1977. — С. 222—227.
• Марченко Иван Семенович