uk %D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%8E%D0%BA %D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9 %D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

Марценюк Юрій Григорович
Марценюк Юрій Григорович;
Солдат
Загальна інформація
Народження	12 лютого 1960; Донецьк
Смерть	6 грудня 2014 (54 роки); Дебальцеве
Псевдо	«Дєд»
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Механізовані війська
Формування	«Київська Русь»
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Дебальцеве;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Марценюк.

Ю́рій Григо́рович Марценю́к (нар. 12 лютого 1960(19600212) — пом. 6 грудня 2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

З дитинства проживав у місті Тетіїв — після смерті батька родина переїхала з Донеччини. Мама Марія Михайлівна сама виховувала трьох дітей. Закінчив 8 класів, пішов працювати до відгодівельного радгоспу «Тетіївський». Пройшов строкову службу в танкових військах, по демобілізації працював на Київському залізобетонному заводі, цегельному заводі «Керамік», сторожем Дзвеняцької сільської школи. Від 1999 року працював у приватному сільськогосподарському підприємстві «Слобода».

10 серпня добровольцем пішов на фронт, навідник-оператор, боєць 25-го батальйону територіальної оборони «Київська Русь».

Загинув зранку 6 грудня 2014-го під Дебальцевим від поранення в голову під час артобстрілу опорного пункту. Ракета влучила у вагончик — там грілися захисники.

10 грудня 2014-го похований на кладовищі мікрорайону «Слобода» Тетієва, в Тетіївському районі оголошено 3-денну жалобу.

Лишились мама, дружина.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений