Мартин АльтомонтеМартин Альтомонте або Йоган Мартін Гогенберг[5] (італ. Martino Altomonte, нім. Johann Martin Hohenberg; 8 травня 1657,[6] Неаполь — 14 вересня 1745, Відень) — австрійський живописець; з 1684 у Речі Посполитій, придворний живописець Яна III Собеського (переважно батальні (Облога Відня), релігійні, міфологічні й біблійні картини, рисунки). БіографіяБатько — Міхаель Гогенберґ (Michael Hohenberg) був пекарем у Тиролі. Мати Маріанна походила з Баварії[7]. Німець за походженням[джерело?], Йоган Мартін Гогенберґ народився 8 травня 1657 року в місті Неаполі. Згодом німецьке прізвище Гогенберґ змінив на Альтомонте. Дитинство й молодість минули в Італії. Навчався в Неаполі, пізніше — в Римі. Художню освіту здобув у Римській академії святого Луки. Серед його вчителів у Римі — Джованні Гаулі та Карло Маратті. Першим місцем роботи була Австрія, де мав прізвище Гогегберг. За посередництвом отця-капуцина Марка д'Авіано король Ян ІІІ Собєскі запросив до Польщі, куди митець прибув 1684 року. 1684—1702 — працював при дворі польського короля Яна ІІІ Собеського у Львові та Жовкві, над оздобленням королівського замку-палацу Вілянув та ін. 1703 року переїхав до Австрії, працював у Відні, Санкт-Пелтені, Лінці. Найкращі твори: великі картини в парафіяльному костелі святого Лаврентія у місті Жовкві (нині Львівської області), «Битва під Віднем 12 вересня 1683 року» (зберігається в Олеському замку), «Битва під Парканами 9 листопада 1683 року» (тепер у Львівській галереї мистецтв), «Портрет А. Корнякта» (Львівський історичний музей), «Несіння Хреста» (Львівська галерея мистецтв), «Таємна вечеря» (Львівська галерея мистецтв). Відомо також, що Альтамонте малював на замовлення кармелітанського і францисканського монастирів у Львові. Після від'їзду до Зальцбургу (Австрія) протягом трьох десятиліть підтримував творчі зв'язки зі Львовом. Помер у монастирі Гайліґенкройц[8]. Був одружений з донькою пруського урядника в Кьоніґсберґу.[8] Мав шестеро дітей. Син Бартоломео Альтомонте (1694—1783) теж став художником. Галерея
Див. також
Примітки
Література
ПосиланняВікісховище має мультимедійні дані за темою: Мартин Альтомонте
|