Марр Микола Якович

Марр Микола Якович
груз. ნიკოლოზ მარი
Народився	25 грудня 1864 (6 січня 1865)[2][4][5]  Кутаїсі, Кавказьке намісництво, Російська імперія[1]
Помер	20 грудня 1934(1934-12-20)[1][2]^[…] (69 років)  Ленінград, РСФРР, СРСР[1]  ·інсульт
Поховання	Козацьке кладовище Олександро-Невської лаври^d
Країна	Російська імперія  Російська СФРР  СРСР  Британська імперія[6]
Діяльність	антрополог, мовознавець, есперантист, вірменознавець, археолог, викладач університету, етнолог, письменник, філолог
Галузь	сходознавство, етнографія, languages of the Caucasus^d, есперанто і вірменознавство
Alma mater	Східний факультет СПбДУ^d
Науковий керівник	Viktor von Rosen^d
Відомі учні	Борис Піотровський^d, Генко Анатолій Несторович^d, Джавахішвілі Іване Олександрович, Ivan Meshchaninov^d, Joseph Orbeli^d, Акакій Шанідзе, Vasily Abaev^d, Aleksandr Borovkov^d, Roman Gelgardt^d, Solomon Katsnelson^d, Філін Федот Петрович, Фрейденберг Ольга Михайлівна, Anatoly Yakobson^d і Zaurbek Kurazovich Malʹsagov^d
Знання мов	есперанто, російська[2][7], грузинська, вірменська, англійська, шотландська ґельська, французька[6], німецька[6] і італійська[6]
Заклад	Санкт-Петербурзький державний університет, Institute for Linguistic Studies^d і Російська національна бібліотека
Членство	Російська академія наук, Академія наук СРСР і Петербурзька академія наук
Magnum opus	яфетична теорія
Партія	ВКП(б)
Нагороди
Роботи у Вікіджерелах  Медіафайли у Вікісховищі

Марр Микола Якович

Микола Якович Марр (груз. ნიკოლოზ მარი; рос. Марр Николай Яковлевич; 25 грудня 1864 (6 січня 1865), Кутаїсі, Грузія — 20 грудня 1934, Ленінград, СРСР) — радянський лінгвіст-сходознавець, історик, етнограф, археолог, академік Петербурзької академії наук, віце-президент АН СРСР. Після Жовтневого перевороту став широковідомий як автор псевдонаукової яфетичної теорії, що панувала в радянському мовознавстві у 1930–1950-х роках.

Біографічні відомості

Народився на Кавказі в місті Кутаїсі. Закінчив кутаїську гімназію. Директором гімназії на той час був український педагог та етнограф, член Старої громади, Олександр Стоянов, який в умовах тотальної русифікації субсидіював видання гімназійного журналу грузинською мовою («Доля»), де відбувся літературний дебют Миколи Марра як історика[8]. У 1890 р. закінчив Петербурзький університет, згодом став професором цього ж університету. У 1912 р. обраний дійсним членом Петербурзької академії наук. Зробив вагомий внесок у вірмено-грузинську філологію, зокрема дослідив і опублікував низку давніх пам'яток вірменської та грузинської літератур, започаткував серію «Тексти та розвідки з вірмено-грузинської філології» (рос. Тексты и разыскания по армяно-грузинской филологии, 1900—1913). Досліджував також кавказькі мови (картвельські, абхазьку), історію, археологію й етнографію Кавказу.

Нагороди

• Лауреат премії імені В. І. Леніна Комуністичної академії суспільних наук.
• Нагороджений Орденом Леніна.

Бібліографія

• Марр Н. Я. Избранные работы, тт. 1–5. М. — Л., 1933—1937;
• Грамматика древнеармянского языка. Этимология, СПБ, 1903;
• Основные таблицы к грамматике древнегрузинского языка с предварительным сообщением о родстве грузинского языка с семитическими, СПБ, 1908;
• Грамматика чанского (лазского) языка с хрестоматией и словарем, СПБ, 1910.
• Марр Н. Я. Книжная легенда об основании Киева на Руси и Куара в Армении ; Заметки по яфетическим клинописям / Н. Я. Марр. — Б. м. : Ленингр. Гублит, 1924?. – 54 с. [Архівовано 13 серпня 2020 у Wayback Machine.]

Примітки

1. Марр Николай Яковлевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
   d:Track:Q649d:Track:Q17378135
2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
3. Encyclopædia Britannica
   d:Track:Q5375741
4. Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
   d:Track:Q124670547d:Track:Q108611244
5. Чувашская энциклопедия — Чувашское книжное издательство, 2006. — 2567 с. — ISBN 978-5-7670-1471-2
   d:Track:Q4517503d:Track:Q19909792
6. https://nlr.ru/nlr_history/persons/info.php?id=109
7. CONOR.Sl
   d:Track:Q16744133
8. Віра Білоус. Громадівець Олександр Стоянов і Грузія: подвижництво в царині народознавства, націєзбереження та економічного поступу (друга половина ХІХ ст.) // Міжнародні зв'язки України: наукові пошуки і знахідки. — Інститут історії України НАН України, 2012, випуск 21. — С. 69-88.

Джерела

• Миханкова В. А. Н. Я. Марр. Очерк его жизни и научной деятельности. М.–Л., 1948

Посилання

• Марр Ніколай [Архівовано 14 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 922-923. — 1000 екз.
• Краткая литературная энциклопедия [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
• Чувашская энциклопедия [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
• Шерех Ю. Присмерк марризму [Архівовано 14 квітня 2015 у Wayback Machine.]
• Новое учение о языке // Лингвистический энциклопедический словарь. — М., 1990. (рос.)