Марр Микола Якович

Марр Микола Якович
груз. ნიკოლოზ მარი
Народився	25 грудня 1864 (6 січня 1865)[2][4][5] або 6 січня 1865(1865-01-06)[4][6] Кутаїсі, Кавказьке намісництво, Російська імперія[1]
Помер	20 грудня 1934(1934-12-20)[1][2][…] (69 років) Ленінград, РСФРР, СРСР[1]
Поховання	Козацьке кладовище Олександро-Невської лавриd
Країна	Російська імперія  Російська СФРР  СРСР  Британська імперія[7]
Діяльність	антрополог, мовознавець, есперантист, вірменознавець, археолог, викладач університету, етнолог, письменник
Галузь	сходознавство, етнографія, languages of the Caucasusd, есперанто і вірменознавство
Alma mater	Східний факультет СПбДУd
Науковий керівник	Viktor von Rosend
Відомі учні	Борис Піотровськийd, Генко Анатолій Несторовичd, Джавахішвілі Іване Олександрович, Ivan Meshchaninovd, Joseph Orbelid, Акакій Шанідзе, Vasily Abaevd, Aleksandr Borovkovd, Roman Gelgardtd, Solomon Katsnelsond, Філін Федот Петрович, Фрейденберг Ольга Михайлівна, Anatoly Yakobsond і Zaurbek Kurazovich Malʹsagovd
Знання мов	есперанто, російська[2][8], грузинська, вірменська, англійська, шотландська ґельська, французька[7], німецька[7] і італійська[7]
Заклад	Санкт-Петербурзький державний університет, Institute for Linguistic Studiesd і Російська національна бібліотека
Членство	Російська академія наук, Академія наук СРСР і Петербурзька академія наук
Magnum opus	яфетична теорія
Партія	ВКП(б)
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Микола Якович Марр (груз. ნიკოლოზ მარი; рос. Марр Николай Яковлевич; 25 грудня 1864 (6 січня 1865), Кутаїсі, Грузія — 20 грудня 1934, Ленінград, СРСР) — радянський лінгвіст-сходознавець, історик, етнограф, археолог, академік Петербурзької академії наук, віце-президент АН СРСР. Після Жовтневого перевороту став широковідомий як автор псевдонаукової яфетичної теорії, що панувала в радянському мовознавстві у 1930–1950-х роках.

Народився на Кавказі в місті Кутаїсі. Закінчив кутаїську гімназію. Директором гімназії на той час був український педагог та етнограф, член Старої громади, Олександр Стоянов, який в умовах тотальної русифікації субсидіював видання гімназійного журналу грузинською мовою («Доля»), де відбувся літературний дебют Миколи Марра як історика^[9]. У 1890 р. закінчив Петербурзький університет, згодом став професором цього ж університету. У 1912 р. обраний дійсним членом Петербурзької академії наук. Зробив вагомий внесок у вірмено-грузинську філологію, зокрема дослідив і опублікував низку давніх пам'яток вірменської та грузинської літератур, започаткував серію «Тексти та розвідки з вірмено-грузинської філології» (рос. Тексты и разыскания по армяно-грузинской филологии, 1900—1913). Досліджував також кавказькі мови (картвельські, абхазьку), історію, археологію й етнографію Кавказу.

• Лауреат премії імені В. І. Леніна Комуністичної академії суспільних наук.
• Нагороджений Орденом Леніна.

• Марр Н. Я. Избранные работы, тт. 1–5. М. — Л., 1933—1937;
• Грамматика древнеармянского языка. Этимология, СПБ, 1903;
• Основные таблицы к грамматике древнегрузинского языка с предварительным сообщением о родстве грузинского языка с семитическими, СПБ, 1908;
• Грамматика чанского (лазского) языка с хрестоматией и словарем, СПБ, 1910.
• Марр Н. Я. Книжная легенда об основании Киева на Руси и Куара в Армении ; Заметки по яфетическим клинописям / Н. Я. Марр. — Б. м. : Ленингр. Гублит, 1924?. – 54 с. [Архівовано 13 серпня 2020 у Wayback Machine.]

• Миханкова В. А. Н. Я. Марр. Очерк его жизни и научной деятельности. М.–Л., 1948

• Марр Ніколай [Архівовано 14 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 922-923. — 1000 екз.
• Краткая литературная энциклопедия [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
• Чувашская энциклопедия [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
• Шерех Ю. Присмерк марризму [Архівовано 14 квітня 2015 у Wayback Machine.]
• Новое учение о языке // Лингвистический энциклопедический словарь. — М., 1990. (рос.)

Це незавершена стаття про мовознавця чи мовознавицю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.