Марк-Андре Гронден
Марк-Андре Гронде́н (фр. Marc-André Grondin; нар. 11 березня 1984, Монреаль, Канада) — канадський актор кіно та телебачення. Лауреат французької кінопремії Сезар як найперспективніший актор за роль у фільмі «Перший день життя, що залишилося» . БіографіяМарк-Андре Гронден народився 11 березня 1984 року в Монреалі. Його батько — радіо-ведучий Квебеку Деніс Гронден. Мати має мексиканські корені. У Марка-Андре є старший брат Матьє Гронден. Акторську кар'єру начал у трирічному віці в рекламі апельсинового соку. Дебют в кіно відбувся рано: першу свою роль він зіграв у віці семи років у фільмі 1991 року «Нелліган» (Nelligan). Кар'єраМіжнародна популярність до актора прийшла з роллю у фільмі «C.R.A.Z.Y.» де Марк-Андре зіграв молодого квебекського гомосексуала Захарі Больє, сексуальна орієнтація якого відкидається батьком — прибічником католицизму і традиційних цінностей. Ця роль розкрила талант молодого актора.[1] За роботу у цій стрічці він отримав приз на Міжнародному кінофестивалі у Ванкувері в номінації «Найкращий актор у канадському фільмі» і премію «Jutra Awards» на Монреальському кінофестивалі.[2] Роль Рафаеля Дюваля у драмі «Перший день життя, що залишилося» (фр. Le premier jour du reste de ta vie), принесла Грондену нагороду «Сезар» як найперспективнішому молодому акторові.[3] У 2010 році на екрани вийшов фільм «Хамелеон», у якому Марк-Андре Гронден виконав роль французького серійного самозванця і пройдисвіта Фредеріка Бурдена[en]. Критики розійшлися у своїх оцінках цієї ролі актора, стрічка була ними сприйнята в основному прохолодно. Деякі з них визнали образ Бурдена непереконливим, а гру Марка-Андре Грондена слабкою.[4][5][6] Інші ж, навпаки, вважали цю його акторську роботу блискучої.[7] У 2015 році Марка-Андре Грондена було номіновано на премію Canadian Screen Awards за роль другого плану у фільмі «Ти спиш, Ніколь» (фр. Tu dors Nicole). Фільм також претендував на нагороди в категоріях «Найкращий фільм», «Найкращий режисер», «Найкращий сценарій», «Найкраща жіноча роль» та «Найкраща жіноча роль другого плану». Фільмографія
Визнання
Примітки
Посилання
|