Мардєрс Скуєньекс

Мардєрс Скуєньекс
Marģers Skujenieks
Мардєрс Скуєньекс
Мардєрс Скуєньекс
Директор Державного статистичного бюро Латвії
1918 — 1940
Міністр внутрішніх справ Латвії
17 грудня 1926 — 24 січня 1928
Прем'єр-міністр Латвії
19 грудня 1926 — 23 січня 1928
ПопередникАртурс Алберінгс
НаступникПетеріс Юрашевскіс
Прем'єр-міністр Латвії
6 грудня 1931 — 23 березня 1933
ПопередникКарліс Улманіс
НаступникАдолфс Бльодніекс
Міністр фінансів Латвії
21 лютого 1932 — 23 березня 1933
Віцепремєрміністр Латвії
1934 — 1938

Народився22 червня 1886(1886-06-22)[1]
Рига, Російська імперія
Помер12 липня 1941(1941-07-12) (55 років)
Москва, СРСР
Відомий якполітик, статистик, економіст
КраїнаЛатвія і Російська імперія
Політична партіяЛатвійська соціал-демократична робітнича партіяd
БатькоЕдвартс Скуєньекс
МатиЛуїза Скуєньеце
Нагороди
Орден Трьох зірок 1 ступеня Order of the Three Stars, 2nd Class

Мардєрс Скуєньекс (22 червня 1886(1886-06-22), Рига — 12 липня 1941(1941-07-12), Москва) — латвійський політик, публіцист і статистик, що брав активну участь у створенні незалежної Латвійської держави. Співавтор Конституції Латвії. Займав низку державних посад, зокрема, в 19261928 і в 19311933 роках був прем'єр-міністром Латвії.

Біографія

Мардєрс Скуєньекс народився 22 червня 1886 року в Ризі у сім'ї письменника та публіциста Едвартса Скуєньекса[lv] та театральної критикині Луїзи Скуєньеце (яка була племінницею Юріса Алунанса).[2]

Ще до двадцятирічного віку Скуєньекс приєднується до соціал-демократів[3]. З 1907 по 1911 рік здобуває університетську освіту в Москві, особливо зосереджуючись на вивченні історії, економіки та статистики Латвії. Навчання не завершив.[4]

В 1912 році виходить друком книга Скуєньекса «Національне питання в Латвії» (латис. «Nacionālais jautājums Latvijā»). Ця книга важлива як з точки зору відстоювання в ній національних інтересів латишів, так і з точки зору її значущості для статистичної науки. В ній було вперше було виокремлено демографічну статистику Латвії як територіальної одиниці. В той час, як інші довоєнні видання вкупі подавали дані, що стосувалися Балтійського регіону, в праці Скуєньекса вперше визначено кількість населення та його національний склад суто для території Латвії[4].

До 1918 Скуєньекс працював на посадах, пов'язаних із роботою зі статистичними даними: в Статистичному управління Комітету біженців у Ризі і в Статистичному департаменті Земельної ради Відземе[4].

В роки Першої світової війни брав активну участь в забезпеченні продовольством латвійських біженців, а також разом з іншими соціал-демократами долучився до розробки планів автономії Латвії.[3] В своїх публіцистичних творах Скуєньекс активно пропагував ідею економічної та політичної незалежності Латвії[4].

В 1918 році він головував на засіданнях Демократичного блоку — нелегального об'єднання латвійських партій, метою яких було проголошення незалежності Латвії. Мардєрс Скуєньекс брав участь в засіданні Національної ради 18 листопада 1918 року, під час якого було проголошено незалежність Латвії.[4]

В 1919 році, коли було створено Державне статистичне бюро Латвії, Мардєрса Скуєньекса призначено його директором. Влітку 1920 — на 4 роки раніше, ніж в сусідніх Литві та Естонії, — під керівництвом Скуєньекса було проведено перший перепис населення Латвії. В 1925 році проведено другий перепис[4].

Скуєньекса, який здобув великий авторитет завдяки своїм статтям, присвяченим національному питанню в Латвії, було обрано головою Конституційного комітету, завданням якого була розробка Конституції Латвійської Республіки. Скуєньекс зробив великий внесок в розробку тексту Конституції. Зокрема, саме він наполіг на лаконічності і однозначності формулювань, закладених в ній, що було зроблено задля унеможливлення хибних прочитань основного закону[5].

19 грудня 1926 року Скуєньекса було призначено прем'єр-міністром Латвії. Перебував на цій посаді до 23 січня 1928 року.[6] Одночасно з цим був міністром внутрішніх справ.[7] Очолюваний Скуєньексом уряд 1926—1928 років відомий як лівий уряд. Повторно був прем'єр-міністром з 6 грудня 1931 року по 23 березня 1933 року. Цей період діяльності Скуєньекса як прем'єр-міністра позначений більш правою політикою порівняно з попереднім терміном[3].

З 21 лютого 1932 року по 23 березня 1933 року займав посаду міністра фінансів[8].

Після перевороту 1934 року стає віцепрем'єр-міністром в авторитарному уряді, очолюваному Карлісом Улманісом. В 1938 йде з посади[3].

У 1940, після окупації Латвії Радянським Союзом, Мардєрс Скуєньекс був заарештований окупаційною владою. Його вивезли до Москви і 12 липня 1941 року розстріляли в Луб'янській в'язниці[3].

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #1050519175 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Nenovērtētais Marģers Skujenieks. LA.LV (латис.). Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 28 лютого 2021.
  3. а б в г д Ījabs, Ivars; Ints, Tõnu; Mitrulevičius, Gintaras; Saharov, Kristjan. Social democracy & state foundation: Estonia, Latvia, Lithuania (PDF) (англ.). Riga: Friedrich-Ebert-Stiftung Riga Office. с. 81. ISBN 978-9934-8794-8-7. Архів оригіналу (PDF) за 9 травня 2021. Процитовано 28 лютого 2021.
  4. а б в г д е Interwar period (1918-1940) | Centrālā statistikas pārvalde. www.csp.gov.lv (англ.). Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 27 лютого 2021.
  5. Pleps Jānis. Par Latvijas Republikas Satversmi: vēsture un mūsdienas // Latvijas Vēstnesis. — 2012. — Num. 91 (06). Архівовано з джерела 25 жовтня 2020. Процитовано.
  6. Ex Prime Ministers of the Republic of Latvia. www.mk.gov.lv (англ.). Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 28 лютого 2021.
  7. History of the Ministry of the Interior | Iekšlietu ministrija. www.iem.gov.lv (англ.). Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 28 лютого 2021.
  8. History | Finanšu ministrija. www.fm.gov.lv (англ.). Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 28 лютого 2021.

Джерела