Лаконізм

Лаконі́зм, лаконі́чність (дав.-гр. λακωνισμός від Λακωνία ) або короткомо́вність[1][2] — гранично стисле грамотне й інформативне вираження думки.

Лаконічність у спартанців

Корінь слова походить від назви Лаконії — області Стародавньої Греції, в якому знаходиться місто Спарта. «…Якби хто захотів зблизитися з найнікчемнішим із лаконців, то, на перший погляд, знайшов би його досить слабким у мовленні», попереджав філософ Сократ своїх земляків, «але раптом, в будь-якому місці промови, метне він, немов могутній стрілець, деякий точний вислів, короткий і стислий, і співрозмовник здається перед ним малою дитиною». Багато правителів і воєначальники переконалися в правоті Сократа.

Існує легенда: коли Філіп Македонський (батько Олександра) підійшов до стін Спарти, він надіслав спартанцям послання, в якому говорилося: «Я підкорив всю Грецію, у мене найкраще у світі військо. Здавайтеся, оскільки якщо я візьму Спарту силою, якщо я зламаю її ворота, якщо я проламаю таранами її стіни, то нещадно знищу все населення і зрівняю місто з землею!». На що спартанці/лаконійці відправили найкоротшу відому відповідь: «Якщо». І Філіп II, і згодом його син Олександр Македонський обходили Спарту у своїх походах.

До битви в Фермопілах, спартанський воєначальник Діенекес отримав повідомлення, згідно з яким у персів так багато лучників, що їх стріли закриють сонце. Діенекес відказав: «Добре, значить, битимемося в тіні». Бій в Фермопілах було виграно перським царем Ксерксом, але моральна перемога дісталася спартанцям, які відчайдушно захищалися. Відома короткомовна відповідь царя Леоніда на пропозицію скласти зброю в обмін на життя: «Прийди та візьми». Ще одне з відоміших речень Леоніда стосується того, як він готувався вирушити на цю війну. Коли його дружина Горго запитала, що їй робити, якщо він загине, Леонід відповів: «Візьми хорошого чоловіка і народжуй здорових дітей».

Короткомовність у рекламі

Короткомовність особливо важлива в рекламі, бо грошові витрати на рекламу залежать від її довжини. Також це пов'язано з особливостями пам'яті людини — в короткочасній пам'яті закріплюється приблизно 7±2 елементи.[3]

Короткомовність у побутовому мовленні

Відомий вислів «короткість — сестра таланту», приналежне А. П. Чехову. Він висловив цю думку в листі своєму братові такими словами:[4]

Моя порада: у п'єсі намагайся бути оригінальним і за можливості розумним, але не бійся здатися дурним; потрібно вільнодумство, а тільки той вільнодумець, хто не боїться писати дурниць. Не зализуй, не шліфуй, а будь незграбний і зухвалий. Короткість — сестра таланту. Пам'ятай до речі, що любовні пояснення, зради дружин і чоловіків, вдовині, сирітські й усякі інші сльози давно вже описані. Сюжет має бути новим, а фабула може бути відсутньою.
Оригінальний текст (рос.)
Мой совет: в пьесе старайся быть оригинальным и по возможности умным, но не бойся показаться глупым; нужно вольнодумство, а только тот вольнодумец, кто не боится писать глупостей. Не зализывай, не шлифуй, а будь неуклюж и дерзок. Краткость — сестра таланта. Памятуй кстати, что любовные объяснения, измены жен и мужей, вдовьи, сиротские и всякие другие слезы давно уже описаны. Сюжет должен быть нов, а фабула может отсутствовать.

Лист Олександру Павловичу Чехову (11 квітня 1889, Москва)

Схожої думки дотримувався Шекспір: «Therefore, since brevity is the soul of wit...» («Стислість душа дотепності»)[5]

Примітки

  1. Лаконізм і короткомовність на сайті Російсько-українські словники (r2u.org.ua). Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 9 грудня 2018.
  2. Короткомовність на сайті Словник української мови. Словник Грінченка. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 9 грудня 2018.
  3. (рос.) БИБЛИОТЕКА galactic.org.ua | Клуб Бронникова [Архівовано 3 липня 2006 у Wayback Machine.]
  4. (рос.) Чехов Антон Павлович. Письма. (Октябрь 1888 - декабрь 1889) [Архівовано 1 лютого 2011 у Wayback Machine.] [недоступне посилання — історія]
  5. (англ.) The Tragedy of Hamlet, Prince of Denmark [Архівовано 12 серпня 2011 у Wayback Machine.]

Джерела

  • Словник іншомовних слів. За редакцією О. С. Мельничука. Головна редакція Української радянської енциклопедії. Київ — 1977.

Посилання