ЛаконізмЛаконі́зм, лаконі́чність (дав.-гр. λακωνισμός від Λακωνία ) або короткомо́вність[1][2] — гранично стисле грамотне й інформативне вираження думки. Лаконічність у спартанцівКорінь слова походить від назви Лаконії — області Стародавньої Греції, в якому знаходиться місто Спарта. «…Якби хто захотів зблизитися з найнікчемнішим із лаконців, то, на перший погляд, знайшов би його досить слабким у мовленні», попереджав філософ Сократ своїх земляків, «але раптом, в будь-якому місці промови, метне він, немов могутній стрілець, деякий точний вислів, короткий і стислий, і співрозмовник здається перед ним малою дитиною». Багато правителів і воєначальники переконалися в правоті Сократа. Існує легенда: коли Філіп Македонський (батько Олександра) підійшов до стін Спарти, він надіслав спартанцям послання, в якому говорилося: «Я підкорив всю Грецію, у мене найкраще у світі військо. Здавайтеся, оскільки якщо я візьму Спарту силою, якщо я зламаю її ворота, якщо я проламаю таранами її стіни, то нещадно знищу все населення і зрівняю місто з землею!». На що спартанці/лаконійці відправили найкоротшу відому відповідь: «Якщо». І Філіп II, і згодом його син Олександр Македонський обходили Спарту у своїх походах. До битви в Фермопілах, спартанський воєначальник Діенекес отримав повідомлення, згідно з яким у персів так багато лучників, що їх стріли закриють сонце. Діенекес відказав: «Добре, значить, битимемося в тіні». Бій в Фермопілах було виграно перським царем Ксерксом, але моральна перемога дісталася спартанцям, які відчайдушно захищалися. Відома короткомовна відповідь царя Леоніда на пропозицію скласти зброю в обмін на життя: «Прийди та візьми». Ще одне з відоміших речень Леоніда стосується того, як він готувався вирушити на цю війну. Коли його дружина Горго запитала, що їй робити, якщо він загине, Леонід відповів: «Візьми хорошого чоловіка і народжуй здорових дітей». Короткомовність у рекламіКороткомовність особливо важлива в рекламі, бо грошові витрати на рекламу залежать від її довжини. Також це пов'язано з особливостями пам'яті людини — в короткочасній пам'яті закріплюється приблизно 7±2 елементи.[3] Короткомовність у побутовому мовленніВідомий вислів «короткість — сестра таланту», приналежне А. П. Чехову. Він висловив цю думку в листі своєму братові такими словами:[4]
Схожої думки дотримувався Шекспір: «Therefore, since brevity is the soul of wit...» («Стислість душа дотепності»)[5] Примітки
Джерела
Посилання
|