Маргарет Рі Седдон

Маргарет Рей Седдон
Margaret Rhea Seddon
Дата народження8 листопада 1947(1947-11-08) (77 років)
Місце народженняМерфрісборо, Теннессі, США[1][2][3]
Країна:США
Alma mater:Університет Каліфорнії (Берклі)
Спеціальність:лікар, спеціаліст польоту
Місії:STS-51D, STS-40, STS-58
Час у космосі:30 діб 2 год 22 хв 15 с
Нагороди:Медаль «За космічний політ» (1985, 1991 і 1993)

Маргарет Рей Седдон (англ.  Margaret Rhea Seddon; нар. 8 листопада 1947) — астронавт НАСА. Зробила три космічних польоти на шатлах як спеціаліст польоту на STS-51D (1985, «Діскавері»), на STS-40 (1991, «Колумбія») і на STS-58 (1993, «Колумбія»), лікар.

Біографія

Перший жіночий набір (Седдон — перша справа, 1978).
Маргарет Седдон у 1978 році.
Саллі Райд і Маргарет Седдон у 1978 році.

Народилася 8 листопада 1947 року в місті Мерфрісборо, штат Теннессі, де у 1965 році закінчила середню школу. У 1970 році закінчила Університет Каліфорнії в Берклі і здобула ступінь бакалавра гуманітарних наук з фізіології. У 1973 році в медичному коледжі Університету Теннессі здобула ступінь доктора медицини[4].

До польотів

Після завершення інтернатури працювала лікарем відділення невідкладної допомоги в різних госпіталях Міссісіпі і Теннессі. Проводила медичні дослідження з променевої терапії хворих на рак. Протягом трьох років працювала в ординатурі загальної хірургії в Мемфісі, вивчала вплив на ефективність лікування структури харчування хворих перед операцією[5].

Космічна підготовка

16 січня 1978 року зарахована в загін астронавтів НАСА під час 8-го набору. Пройшла Курс Загальнокосмічної підготовки і у серпні 1979 року була зарахована до Відділу астронавтів як спеціаліст польоту. Працювала на різних посадах, була хірургом групи порятунку, входила в екіпаж підтримки STS-6, була членом консультативної ради НАСА з аерокосмічної медицини, працювала помічником директора відділу операцій льотних екіпажів з питань корисного навантаження під час польотів за програмою Спейс Шаттл/Мир, була оператором зв'язку з екіпажем.

Космічний політ

  • Перший політ — STS-51D[6], шаттл «Діскавері». З 12 по 19 квітня 1985 року як спеціаліст польоту. Тривалість польоту склала 6 діб 23 години 56 хвилин[7].
  • Другий політ — STS-40[8], шаттл «Колумбія». C 5 по 14 червня 1991 року як спеціаліст польоту. Тривалість польоту склала 9 діб 2 години 15 хвилин[9].
  • Третій політ — STS-58[10], шаттл «Колумбія». З 18 жовтня по 1 листопада 1993 року як спеціаліст польоту. Тривалість польоту склала 14 діб 0 годин 14 хвилин[11].

Загальна тривалість польотів у космос — 30 діб 2 години 25 хвилин.

Після польотів

У вересні 1996 року була відряджена НАСА на медичний факультет Університету Вандербільта в Нашвіллі (штат Теннессі). Брала участь у підготовці серцево-судинних експериментів, які проводилися під час польоту за програмою Neurolab в 1998 році. Після відходу з НАСА працювала головним лікарем у медичному Центрі Вандербільта в Нашвіллі.

Нагороди та премії

Нагороди: Медаль «За космічний політ» (1985, 1991 і 1993).

Родина

Чоловік — Роберт Лі Гібсон, астронавт НАСА. У подружжя четверо дітей. Захоплення: садівництво, біг, теніс, плавання під вітрилом та читання.

См. також

Примітки

  1. ↑ The International Who's Who of Women 2006 — Routledge, 2005. — ISBN 978-1-85743-325-8
  2. ↑ Rhea Seddon — Цивільний повітряний патруль.
  3. ↑ Biographical Data: Margaret Rhea Seddon (M.D.) — Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору, 1998.
  4. ↑ Seddon. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 березня 2019.
  5. ↑ Margaret R. Seddon. Архів оригіналу за 31 липня 2018. Процитовано 11 березня 2019.
  6. ↑ NASA — NSSDC — Spacecraft — Details. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 11 березня 2019.
  7. ↑ NASA — STS-51D. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 березня 2019.
  8. ↑ NASA — NSSDC — Spacecraft — Details. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 11 березня 2019.
  9. ↑ NASA — STS-40. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 березня 2019.
  10. ↑ NASA — NSSDC — Spacecraft — Details. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 11 березня 2019.
  11. ↑ NASA — STS-58. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 березня 2019.

Посилання