Манкін Валентин Григорович

	Олімпійські медалі
Вітрильний спорт

Манкін Валентин Григорович
Манкін Валентин Григорович
Загальна інформація
Громадянство	СРСР; Україна
Народження	19 серпня 1938 ; Білокоровичі, Олевський район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Смерть	1 червня 2014 (75 років) ; В'яреджо, Провінція Лукка, Тоскана, Італія
Зріст	179 см
Alma mater	Київський національний університет будівництва і архітектури
Спорт
Вид спорту	вітрильний спорт
Нагороди ;

Біографічні відомості

Валенти́н Григо́рович Ма́нкін (нар. 19 серпня 1938, Білокоровичі, Олевський район, Житомирська область, УРСР — пом.1 червня 2014, В'яреджо, Італія) — український яхтсмен, триразовий олімпійський чемпіон у складі команди СРСР.

Тренувався в спортивному товаристві «Водник» і здобув свою першу золоту олімпійську медаль на олімпіаді в Мехіко, маючи величезну первагу над 35 супротивниками і фінішувавши першим або другим у п'яти із семи гонок.

На мюнхенській олімпіаді 1972 року Манкін змінив клас і разом із Віталієм Дирдирою виграв змагання в класі «Темпест». На монреальській олімпіаді 1976 року він отримав срібну медаль із новим партнером — Владиславом Акименком. На московській олімпіаді у віці 41 року Манкін перейшов до класу Зоряний, виступаючи разом із Олександром Музиченком. Напружена боротьба точилася до останньої гонки, в якій Манкін здобув перемогу і золоту медаль.

Станом на 2008 був єдиним яхтсменом, який вигравав золоті олімпійські нагороди у трьох різних класах — «Фінн», «Темпест» і «Зоряний».

Завершивши спортивну кар'єру став тренером. Більше 20 років він жив і працював в Італії, де підготував велику кількість яхтсменів світового рівня, які виступали в найпрестижніших регатах світу. Манкін фактично створив італійську школу парусного спорту^[3].

Інше

Мав доньку Ірину та внука Дмитра.

В 1970 році^[4] написав автобіографічну книгу «Білий трикутник», яка витримала три видання:

• Манкин, В. Белый треугольник / Валентин Манкин. — М.: Молодая гвардия, 1976. — 208 с. — (Спорт и личность).

• Манкин, В. Белый треугольник / Валентин Манкин. — М.: Молодая гвардия, 1981. — 224 с. — (Спорт и личность).

• Манкин, В. Белый треугольник / Валентин Манкин. — К.: TravelBook, 2020. — 164 с. — (Наедине с океаном).

В роботі над книгою Манкіну допомагала відома київська спортивна журналістка Валентина Пожилова, яка також написала передмову і післямову до основного тексту^[5].

Примітки

↑ https://pantheon.world/profile/person/Valentin_Mankin
↑ Freebase Data Dumps — Google.
d:Track:Q95 d:Track:Q648625 d:Track:Q15241312 d:Track:Q1453477
↑ Кучерявий, О., Лемиш, А. UAsports/UAспорт / Олександр Кучерявий, Анатолій Лемиш. — К.: Мазур А. В., 2021. — С.135.
↑ А. Валентин Манкін помер в Італії / Анна Балакир // Газета по-українськи. — 2014. — 6 червня.
↑ М. Валентина Пожилова: нарис про спортивного журналіста України / Мар'яна Котлярова // Віртуальний Музей Інституту Журналістики

Джерела

В. В. Кукушкин (1978). Валентин Манкін. Герои олимпийських игор (російська) . Москва: Физкультура и спорт. Архів оригіналу за 25 жовтня 2007. Процитовано 1 серпня 2008.