Мангишлацький експериментальний ботанічний сад
Мангишлацький експериментальний ботанічний сад — наукова установа в місті Актау. Є у переліку особливо охоронюваних природних територій Казахстану. ЗаснуванняБотанічний сад у 10-му мікрорайоні міста Шевченко (нині Актау) був утворений на базі стаціонарної експедиції на підставі наступних документів[1]:
Головними ініціаторами проекту стали академік АН СРСР М. В. Цицин та академік АН Узбецької РСР Ф. М. Русанов[2]. Фактично ботанічний сад функціонує з січня 1972 року[1]. ОписЗагальна площа території складає 39 га[1]. Станом на 2017 рік, у ботанічному саду росте 1270 таксонів рослин із 250 родів та 88 родин. Серед цих рослин — хвойні, кучеряві, плодово-ягідні, декоративні (у тому числі колекція троянд, що до 2020 року налічує 141 сорт[3]), а також рідкісні та зникаючі види. Дендрологічна колекція налічує понад 600 таксонів, серед яких великі родові комплекси глоду, кизильнику, шипшини, барбарису, жимолості, калини, ясена, а також колекція сортів абрикосу. На окремій ділянці представлено місцеву флору. Серед її представників — найціннші лікарські рослини Мангишлацького півострова, що вимагають ретельної охорони: шовковиця біла, духмянка тонка, глід сумнівний, ожина звичайна, золотуха солонцева, самосил сивий[2][4]. Основним напрямом робіт є інтродукція та акліматизація казахстанської та світової флори в екстремальних (екстрааридних) природних умовах (у тому числі окультурення місцевих рослин аридного поясу[5]), а також розробка агротехніки вирощування та утримання інтродукованих видів[2]. Ботанічний сад бере участь в озелененні міст та промислових зон Мангистауської області[5]. Юридичний та природоохоронний статусІз 2000 року установа входить до складу Інституту ботаніки та фітоінтродукції Міністерства освіти і науки Казахстану[6] як республіканське державне підприємство на праві господарського відання. Керівником у цей час є Акжуніс Іманбаєва[7]. Мангишлацький експериментальний ботанічний сад входить до списку природних територій республіканського значення, що особливо охороняються[8]. Примітки
Література
Посилання
|