Малий Салгир

Малий Салгир
Малий Салгир у Сімферополі
44°54′00″ пн. ш. 34°17′51″ сх. д. / 44.9° пн. ш. 34.2974° сх. д. / 44.9; 34.2974
ВитікКоль-Баїр
• координати44°54′00″ пн. ш. 34°17′51″ сх. д. / 44.9° пн. ш. 34.2974° сх. д. / 44.9; 34.2974
• висота, м700 м
ГирлоСалгир
• координати44°57′47″ пн. ш. 34°05′30″ сх. д. / 44.9631° пн. ш. 34.0917° сх. д. / 44.9631; 34.0917
Країни:Україна Україна
РегіонАвтономна Республіка Крим
Довжина22 км
Площа басейну:96,1 км²
Середньорічний стік0,27 м³/с
Притоки:Абдалка
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Малий Салгир, Бала-Салгир (крим. Bala Salğır) — річка в Криму, притока річки Салгир. Бере початок із джерел на висоті 700 м, біля південного схилу гори Коль-Баїр, що входить у систему північно-західних відрогів Головного пасма Кримських гір, протікає територією Сімферополя й у межах міста впадає в Салгир у парку імені першого космонавта Юрія Гагаріна.

Довжина річки 22 км. Басейн річки площею 96,1 км² витягнутий уздовж Салгира й охоплює нижню частину північних схилів Головного пасма. Середньорічні витрати води 0,27 м³/с, максимальні витрати можуть досягати 70 м³/с.

У межах міста Сімферополя в Малий Салгир упадає його маловодна права притока — річка Абдальська, довжиною 9 км. Більше рання назва цієї річки — «Боурчи» (Край Землі). Річка бере початок на північно-західній окраїні дачного масиву «Кам'янка» у глибокій балці з джерела. У верхньому плині на лівому березі розташований район Богурча (Кам'янка), а на правому березі — район Хошкельди (Ласкаво просимо). Нижче перетинання річки Феодосійським шосе на лівому березі розташовані райони Яни Абдал (Біле) і Свобода, ще нижче на правом березі — Ескі Абдал (Загороднє), а на правому — Сергіївка. Цікаво відзначити, що до входження у склад міста це були села, що входили в Бахчи-Елінську сільраду (баштани-елі — край садів) і сама назва Боурча, можливо пішла від російськомовної вимови слова «багча», що означає «сад». Природно, що край садів був тут завдяки водам річки. Зараз же ставки у верхів'ї порожні. Течія річки з'являється тільки після джерела Білий Ключ, що виходить з-під землі в Яни Абдалі (Біле). По території міста Сімферополя небагатоводна річка протікає в основному в каналізованому руслі[2][3].

Палеографія

Наприкінці XIX століття на берегах Малого Салгира з'явилося селище Чокурча. Саме так називалася в той час і сама річка. Слово «чокур-ча» значить «бурхлива». Дивлячись на сучасне русло річки, така назва викликає здивування, але палеолітичний опис Є. В. Львової розвіює всілякі сумніви: «Набагато повноводнішим був… Малий Салгир, хоча й тоді він уступав своєму старшому братові в розмірах. І весь масив із гротом Чокурча виглядав майже островом, захищеним від небезпечних звірів водою й скелями». Природна водна перешкода послужила тому, що в гроті на лівому схилі долини влаштувалася первісна людина. Стоянка була виявлена в 1927 році краєзнавцем Сергієм Івановичем Забніним. Дослідження, проведені роком пізніше археологом Миколою Львовичем Ернстом, дозволили встановити, що людина тут жила 50 тис. років тому, в епоху середнього палеоліту.

Література

  • Ресурсы поверхностных вод СССР: Гидрологическая изученность. Том 6. Украина и Молдавия. Выпуск 3. Крым и Приазовье / Под ред. Б. М. Штейнгольца. — Л.: Гидрометеоиздат, 1964. — 128 с. (рос.)
  • Словник гідронімів України [Архівовано 31 січня 2022 у Wayback Machine.] / Ред. кол.: А. П. Непокупний, О. С. Стрижак (заст. голови), К. К. Цілуйко (голова); Укладачі: І. М. Желєзняк, А. П. Корепанова, Л. Т. Масенко, А. П. Непокупний, В. В. Німчук, Є. С. Отін, О. С. Стрижак, К. К. Цілуйко. АН УРСР. Ордена Трудового червоного прапора Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Українська ономастична комісія. — К.: Наукова думка, 1979. — С. 347
  • «Каталог річок України». — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 131. — (№ 2257).

Примітки

  1. ↑ GEOnet Names Server — 2018.
  2. ↑ *Словник гідронімів України [Архівовано 31 січня 2022 у Wayback Machine.] — С. 319
  3. ↑ Лист карти L-36-105. Архів оригіналу за 26 грудня 2017. Процитовано 15 травня 2022.

Посилання