Малий Волховець

Малий Волховець
Весняний розлив на Малому Волховці
58°35′46″ пн. ш. 31°24′52″ сх. д.
Витік	річка Волхов
• координати	58°30′15″ пн. ш. 31°17′46″ сх. д.
Гирло	річка Волхов
• координати	58°35′47″ пн. ш. 31°24′54″ сх. д.
Басейн	Neva basin^d
Країни:	Росія
Регіон	Новгородська область
Довжина	17 км
Притоки:	Вішера
Медіафайли у Вікісховищі

Малий Во́лховець (рос. Малый Волховец) — права протока річки Волхов. Відокремлюється від основного русла за 2 км від озера Ільмень[1], на північ від Рюрикова Городища. Потім огинає Великий Новгород і через 17 км знову впадає в Волхов за Хутинським монастирем, в районі Холопова містечка, утворюючи, таким чином, великий острів, на якому, крім іншого, перебуває Торгова сторона Великого Новгорода.

Приблизно через 1 км після витоку розділяється на два рукави — Левошню і Правошню, які зливаються знову перед Синім мостом. Справа в Малий Волховець впадає річка Вішера.

Щорічно, під час весняної повені річка сильно розливається і, з огляду на невелику протяжності, набуває вигляду озера.

На берегах Малого Волховця знаходяться села Волотово та Новомиколаївське; архітектурні пам'ятники: останки Кирилова монастиря, Холопово містечко. У безпосередній близькості — церква Спаса на Ковальовому полі, церква Успіння на Волотовом полі та Хутинський монастир.

Мапа з зазначенням джерела Малого Волховця (червона стрілка) і Жілотуга (зелена стрілка)

Жілотуг

Згідно з історичними джерелами[2][3], раніше витік Малого Волховця перебував дещо південніше, приблизно в точці, де сьогодні починається Сіверсов канал. Сучасний ж початок Малого Волховця був раніше струмком Жілотуг, який мав на Волховці невелику протоку і далі (сьогодні — це Левошня) проходив до місця впадання в Волховець в районі сучасного Синього мосту. Через Жілотуг існував міст. І міст і сам струмок згадуються в Першому новгородському літописі старшого й молодшого ізводів[4].

Примітки

1. Внутрішні води. Архів оригіналу за 6 березня 2010. Процитовано 11 червня 2010.
2. План Новгорода 1762 року. Архів оригіналу за 6 травня 2010. Процитовано 11 червня 2010.
3. М. Хитров: Олександр Невський^[недоступне посилання]
4. Новгородський перший літопис старшого і молодшого ізводів. Рок 6778, 6942. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 червня 2010.

Література

• Л. А. Секретар, Л. А. Філіппова. По Приільменню. Путівник, Леніздат, 1991

Посилання

• План Новгорода 1762 року [Архівовано 6 травня 2010 у Wayback Machine.]
• Яндекс-словник^[недоступне посилання з липня 2019]