uk %D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%B0 %D0%9D%D0%B5%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%89%D0%B0

село Мала Нехвороща
Країна	Україна
Область	Полтавська область
Район	Полтавський район
Тер. громада	Михайлівська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA53080270090050544
Основні дані
Населення	538
Площа	6,2 км²
Густота населення	86,77 осіб/км²
Поштовий індекс	39451
Телефонний код	+380 5364
Географічні дані
Географічні координати	49°13′5″ пн. ш. 34°44′16″ сх. д. / 49.21806° пн. ш. 34.73778° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	103 м
Місцева влада
Карта
	Мала Нехвороща
	Мала Нехвороща
Мапа

Мала́ Нехворо́ща — село в Україні, у Михайлівській сільській громаді Полтавського району Полтавської області. Колишній центр Малонехворощанської сільської ради. Населення становить 538 осіб.

Географія

Село Мала Нехвороща розташоване на берегах річки Нехворощанка, вище за течією примикає село Свистунівка, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Нехвороща. На річці кілька загат.

Історія

Історія села відходить в далеке XVIII століття.

Цими місцями проїжджала Катерина II, яка їхала у напрямку Кременчука, наказала:

«Відпочивати!»

Вийшовши з карети, помітила велику кількість трави, що росла кущами.

- Ти тільки подивись на цей земний рай. Як зветься ця трава? — Нехворощ, — відповіли їй. — Чудова Нехвороща. Земля тут пахне медом, вода — молоком, а з неба в людську душу ллється пісня жайворонка.

Парубче, залишайся тут землю орати, поля засівати та своїх дітей годувати.

- Згоден, добре! Я буду на цій землі і воїном, і орієм, і господарем.

- Хай буде так!

- Господи, благослови на добру справу.

За даними 1859 року, найбільше поселення Нехворощанка, що і дало початок нинішній Малій Нехворощі, мало 69 дворів і проживало в ньому 350 чоловік. Інші населені пункти були меншими. Через 4 десятиліття, на рубежі двох віків, у Малій Нехворощі був 281 двір і проживало там 1592 чоловіки населення. Один раз на рік організовувався ярмарок.

У 1910 році в Малій Нехворощі налічувалось 282 двори, з них козацьких — 5, селянського різного найменування — 273.

Неземлеробських занять було мало: один тесляр, три кравці, один чоботар, сім ткачів, інтелігентні заняття мали 8 чоловік.

У селі була Троїцька дерев'яна церква, яка побудована у 1894 році. Мала вона бібліотеку, у парафії було дві школи грамоти і земське училище. Зі спогадів Решетило Анастасії Василівни: «Церква стояла в центрі села (тепер стадіон). Відкрили церкву у 1895 році. Мала церква велику дзвіницю. Співав хор, який налічував ЗО чоловік. В ньому співали Сімонов Антон і баба Оксана (теща Рибака Якова). Священником був Симон Леонтійович Войтенко». Не забували односельці і про релігійні свята, обряди, звичаї та традиції.

Мала Нехвороща і населені пункти, що були навколо, належали до Нехворощанської волості Костянтиноградського повіту Полтавської губернії.

У 1925 році в селі було створено 2 товариства зі спільного обробітку землі — «Новий шлях» та «Шлях майбутнього». З них було родин із 84 чоловік. Зачинателями колгоспного руху були: Т. Д. Назаренко, О. Ф. Мігусь, Н.Нездойминога.

На початку 1930-х років в селах сільської ради були три артілі: «Червона перемога», «Червона армія» та «Іскра». У 1950 році проведено укрупнення і на базі трьох колгоспів створено одне багатогалузеве господарство — колгосп «Іскра». Серед передовиків колгоспної праці у 1930-х роках була Ганна Кузьмівна Рибак — послідовниця Паші Ангеліної.

Наприкінці 1920-х та на початку 1930-х років село зазнало великих людських жертв: репресовано в час колективізації 32 чоловіки, померло від голоду 320 чоловік^[1].

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Машівського району, село увійшло до складу Полтавського району^[2].