Малама Яків Дмитрович

Яків Дмитрович Малама
Народження	4 (16) листопада 1841(1841-11-16) Катеринослав, Російська імперія
Смерть	24 грудня 1912 (6 січня 1913)(1913-01-06) (71 рік) Санкт-Петербург, Російська імперія
Країна	Російська імперія
Приналежність	Російська імперія
Рід військ	кавалерія
Освіта	Петровський Полтавський кадетський корпус
Роки служби	1861—1911
Звання	Генерал від кавалерії
Командування	Нижньогородський драгунський полк, 1-ша бригада Кавказької кавалерійської дивізії, Кубанське козацьке військо
Діти	Dmitry Malama^d
Нагороди	Орден Святого Георгія Орден Святого Володимира 2 ступеня Орден Святого Володимира 3 ступеня Орден Святого Володимира 4 ступеня Орден Святого Олександра Невського Орден Білого Орла (Російська Імперія) Орден Святої Анни 1 ступеня Орден Святої Анни 2 ступеня Орден Святої Анни 3 ступеня Орден Святої Анни 4 ступеня Орден Святого Станіслава 1 ступеня Орден Святого Станіслава 2 ступеня Орден Святого Станіслава 3 ступеня Лева і Сонця 2 ступеня Лева і Сонця 3 ступеня Лева і Сонця 4 ступеня Лева і Сонця 5 ступеня

Яків Дмитрович Малама (нар. 4 (16) листопада 1841(18411116) — пом. 24 грудня 1912 (6 січня 1913)) — генерал від кавалерії, наказний отаман Кубанського козацького війська, командувач військами Кавказького військового округу.

Біографія

Походив з родини дворян Полтавської губернії[1]. Закінчивши Полтавський кадетський корпус (1861) та Костянтинівське військове училище розпочав військову службу корнетом Лубенського гусарського полку. Згодом пройшов навчання в Академії Генштабу та був відряджений на Кавказ.

Під час російсько-турецької війни перебував на посаді начштабу новосформованої козацької зведеної дивізії, а невдовзі був призначений начальником авангарду Кавказької армії. Наприкінці війни став начальником штабу Ериванського загону, як його комісар брав участь у встановленні нового кордону з Туреччиною.

1881 по 1885 р. керував 6-м драгунським Нижньогородським полком, потім 1 бригадою Кавказької кавалерійської дивізії. З 1885 по 1888 р. начальник військового штабу Кубанського війська, згодом наказний отаман Кубанського козацтва. Нетривалий час, до 21 лют. 1892 р. — очолював штаб Київського округу.

До 26 жовтня 1904 р. — начальник Кубанської області і наказний отаман Кубанського козацького війська. Під час перебування на посаді доручив опальному члену-кореспонденту РАН Федору Щербині опрацювати 200 000 справ (кожна більше 200 аркушів) архіву у Кубанському військовому штабі, написати «Історію Кубанського вйська», починаючи з Запоріжжя. В цій роботі брав участь Петлюра Симон.[1]

Помічник керівника громадянської частини на Кавказі та командувач військами Кавказького військового округу до 24 березня 1905. Помічник по військовій частині намісника Його Величності на Кавказі до 30 грудня 1906 року. З 1906-го член Військової Ради.

Примітки

1. В.Іванис. Симон Петлюра — Президент України.— К.: Наукова думка, 1993.— 272 с., іл. ISBN 5-12-004111-6 с. 17

Джерела та література

• В. В. Томазов. Малами [Архівовано 17 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 466. — ISBN 978-966-00-1028-1.

Посилання

• Малама Яків Дмитрович/біографія [Архівовано 4 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
• Рід Малам [Архівовано 5 жовтня 2013 у Wayback Machine.]