Народився в німецькомовній єврейській родині. Закінчив німецький університет Карла-Фердинанда в Празі. З 1912 року примкнув до сіонізму, після 1918 р. — віце-президент Єврейської національної ради (нім.Jüdischer Nationalrat). 1902 року познайомився і здружився з Францом Кафкою, пізніше став його духівником і публікатором його творів, написав біографію Кафки і кілька книг про нього, монографію про німецькомовну літератури Праги. 1939 року разом із дружиною переїхав до Палестини. Писав для театру Габіма.
Творчість
Брод написав кілька романів і збірок новел, писав також драматургію. Пропагандист творчості Верфеля, Гашека, Яначека (про якого написав книгу). Полемізував із Карлом Краусом, його особисте трактування творчості Кафки оскаржував Вальтер Беньямін. Виступав як музикант і музичний критик, переклав лібрето опер Сметани і Яначека німецькою, написав монографію про Малера, біографію Гейне.
Kayser W. Max Brod. Hamburg: Hans Christians, 1972
Dorn A.M. Leiden als Gottesproblem: eine Untersuchung zum Werk von Max Brod. Freiburg im Breisgau: Herder, 1981
Wessling B.W. Max Brod: Ein Portrait zum 100. Geburtstag. Gerlingen: Bleicher, 1984
Max Brod 1884—1984. Untersuchungen zu Max Brods literarischen und philosophischen Schriften/ Margarita Pazi (Hrsg.). Frankfurt/Main: Peter Lang, 1987
Bärsch C.-E. Max Brod im Kampf um das Judentum: zum Leben und Werk eines deutsch-jüdischen Dichters aus Prag. Wien: Passagen Verlag, 1992
Doležal P. Tomáš G. Masaryk, Max Brod und das Prager Tageblatt (1918-1938): deutsch-tschechische Annäherung als publizistische Aufgabe.Frankfurt/Main: P. Lang, 2004