Максимов Георгій Іванович

Георгій Іванович Максимов
Народження27 серпня 1916(1916-08-27)
хутір Моховий, Усть-Медведицький округ, Область Війська Донського, Російська імперія
Смерть11 серпня 1980(1980-08-11) (63 роки)
Київ, УРСР, СРСР
КраїнаСРСР СРСР
ПриналежністьПрапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних силсухопутні війська
Рід військмотопіхота
Роки служби1936 - 1946
Звання Підполковник
Формування8-й гвардійський танковий корпус
Війни / битвиНімецько-радянська війна
• Битва за Дніпро
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден ЛенінаОрден Кутузова III ступеняОрден Олександра НевськогоОрден Вітчизняної війни I ступеня
Орден Вітчизняної війни I ступеня
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Максимов.

Гео́ргій Іва́нович Макси́мов (27 серпня 1916 — 11 серпня 1980) — радянський військовик часів Другої світової війни, гвардії майор, Герой Радянського Союзу (1944).

Життєпис

Народився на хуторі Моховий, нині — хутір Моховський у складі міського округу місто Михайлівка Волгоградської області Росії.

У лавах РСЧА з 1935 року. Член ВКП(б) з 1940 року. У 1941 році закінчив Харківське військово-політичне училище.

Учасник німецько-радянської війни з 1941 року. Воював на Західному, Південному, Південно-Західному, Воронезькому і 1-му Українському фронтах.

Особливо командир мотострілецького батальйону 59-ї гвардійської танкової бригади 8-го гвардійського танкового корпусу 40-ї армії Воронезького фронту гвардії майор Г. І. Максимов відзначився під час битви за Дніпро. Переслідуючи супротивника, що відступав, у ніч на 24 вересня 1943 року батальйон під його командуванням успішно форсував річку Дніпро і захопив плацдарм на правому її березі. В період з 24 вересня по 24 жовтня 1943 року бійці мотострілецького батальйону під командуванням гвардії майора Г. І. Максимова знищили понад 400 солдат і офіцерів ворога, 3 спостережних пункти, 7 мінометів, 10 автомашин, 19 кулеметів, 18 повозок.

30 грудня 1946 року підполковник Г. І. Максимов вийшов у відставку. Мешкав у місті Київ, де й помер.

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 3 червня 1944 року гвардії майору Максимову Георгію Івановичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна (№ 17567) і медалі «Золота Зірка» (№ 3066).

Також нагороджений орденами Кутузова 3-го ступеня (16.06.1945), Олександра Невського (14.03.1943), двома Вітчизняної війни 1-го ступеня (19.02.1943, 31.08.1944) і медалями, у тому числі й «За бойові заслуги» (06.11.1947).

Посилання