Макогін

Макогін

Макогі́н[1], м'я́ло[2], діал. верцюх[3] — спеціальне дерев'яне начиння у вигляді товкача для перетирання різноманітних продуктів харчування чи маку. Створене для виконання робіт у системі з макітрою.

Колись великі макогони використовували ще й для розтирання кормів для свиней, худоби.

У культурі

Традиції

Традиційно в Україні для різдвяної куті мак перетирав чоловік, батько родини, читаючи при цьому молитву. У цьому звичаї макогін символізує чоловіче начало, а макітра — жіноче. Частенько перед Різдвом купували новенький макогін і макітру. Інший звичай, пов'язаний з макогоном, відноситься до залицянь та сватівства. Якщо хлопчина відправляв до обраниці старостів, а вона не відповідала навзаєм, то молодиця повертала старостам вручений їй хліб або дарувала гарбуза. У такому випадку про залицяльника казали, що він «вхопив гарбуза» чи «облизав макогін». У деяких місцях України на подвір'ї в юнака вночі будували велетенський макогін із сіна на втіху народу.

Повір'я

• Якщо присниться макогін, то це могло означати можливу зраду або невірність партнера.^[джерело?]
• Якщо дівчина буде облизувати макогін, то її чоловік лисим буде.^[джерело?]

Загадки 

• На голові ярмарок, на животі шарварок, між ногами ґвалт (макогін і макітра)
• Батько з лісу, мати з базару, а діти з городу (макогін, макітра та мак).
• Скочив хлопчик у городчик та й гарчить (макогін).
• Ходить хлоп по долині в одній чоботині, на все поле гука-гука (макогін).

Прислів'я

• Дурний і в макітрі макогона зломить
• Ударив у дзвін, як треба в макогін

Цікаві факти

• У творах Ярослава Курдидика «Два кулемети» (оповідання «Дні з болота й сталі») та Івана Багряного «Огнене коло», що описують події Другої світової війни, «макогоном» називали панцерфауст[4][5].

Див. також

• Макітра
• Кутя
• Шлютарка

Примітки

1. Макогін // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
2. М'яло // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
3. Валентина Борисенко. ТРАДИЦІЙНА КУЛЬТУРА УКРАЇНЦІВ — ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ З ХОЛМЩИНИ (на матеріалах усної історії) [Архівовано 30 липня 2021 у Wayback Machine.] // Вісник Львівського університету. Серія історична. 2015. Випуск 51. — С. 618. — ISSN 2078-6107.
4. Курдидик, Ярослав (1954). Два кулемети. Нью-Йорк: Товариство бувших Вояків УПА ім. ген-хор. Т. Чупринки в ЗДА. с. 83.
5. Багряний, Іван (29 грудня 2013). Огненне коло (укр.). Folio. ISBN 978-966-03-4621-5.

Посилання

• Макогін // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 897. — 1000 екз.
• Господарське начиння [Архівовано 15 грудня 2007 у Wayback Machine.]
• Українська фалоепопея: Там макогін блудить, де макітра рядить [Архівовано 6 листопада 2012 у Wayback Machine.]