Макарушка Любомир

Макарушка Любомир
Народився	12 серпня 1899(1899-08-12)  Сівка-Войнилівська, Калуський район, Івано-Франківська область
Помер	6 лютого 1986(1986-02-06) (86 років)  Бад-Ґодесберґ^d, Бонн, ФРН
Країна	Австро-Угорщина  ЗУНР  УНР  Польська Республіка
Діяльність	політик
Alma mater	Карлів університет
Посада	member of the Sejm of the Second Polish Republic^d
Партія	УНДО
Батько	Макарушка Остап
Мати	Макарушка Євгенія
Брати, сестри	Макарушка Богдан-Андрій

Любомир Макарушка (12 серпня 1899, с. Сівка-Войнилівська, Калуський район, Івано-Франківська область — 6 лютого 1986, Бад Годесберґ[1], Німеччина) — український громадсько-політичний діяч.

Життєпис

Меморіальна дошка на школі с. Сівка-Войнилівська

Закінчив Військову Академію у Вінер-Нойштадті. Служив у австрійській армії, у ранзі поручника УГА брав участь у українсько-польській війні 1918—1919.

Навчався в Карловому університеті у Празі, вивчав економіку в Торговій Академії у Відні (1918). Був активним учасником українського студентського руху. З 1922 — генеральний секретар Центрального Союзу Українського Студентства (ЦеСУС).

У середині 1920-х рр. деякий час очолював першу українську націоналістичну молодіжну організацію за кордоном — Групу Української Націоналістичної Молоді.

Був членом Української Військової Організації, входив до складу Крайової Команди УВО. З 1926 належав до УНДО, згодом став одним з лідерів цієї партії. Спільно з Д. Палієвим, В. Целевичем виступав за ідейно-політичне підпорядкування діяльності УВО керівництву УНДО.

У листопаді 1927 взяв участь в роботі I Конференції Українських Націоналістів у Берліні. 1927—1929 — генеральний секретар УНДО.

1930—1935 — посол до польського сойму.

1943—1944 — майор дивізії «Галичина».

Після війни жив у Західній Німеччині. 1948—1951 — член Виконавчого Органу УНРади в еміграції.

Автор статей у періодичній пресі на суспільно-політичні теми та розвідок про визвольні змагання.

Примітки

1. У деяких джерелах — Бонн → див.: бл. п. д-р прав Любомир Макарушка [Архівовано 5 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Свобода. — Джерзі Ситі і Ню Йорк, 1986. — Ч. 26 (8 лютого). — С. 3.

Джерела

• Зайцев О. Ю. Макарушка Любомир [Архівовано 17 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 442. — ISBN 978-966-00-1028-1.
• Зайцев О. Ю. Макарушка Любомир [Архівовано 20 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
• Кедрин І. Любомир Макарушка [Архівовано 5 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Свобода. — Джерзі Ситі і Ню Йорк, 1986. — Ч. 31 (15 лютого). — С. 2.
• Макарушка Любомир // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 4. — С. 1438.
• Мюнхенець. Св. п. д-р Л. Макарушка [Архівовано 5 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Свобода. — Джерзі Ситі і Ню Йорк, 1986. — Ч. 69 (12 квітня). — С. 3.

Посилання

• Довідник з історії України [Архівовано 26 травня 2007 у Wayback Machine.]