Майя Бошкович-Стуллі

Майя Бошкович-Стуллі
Народилася9 листопада 1922(1922-11-09)[1][2]
Осієк
Померла14 серпня 2012(2012-08-14)[3][1] (89 років)
Загреб, Хорватія
ПохованняМирогойське кладовище
Країна Хорватія
Діяльністьписьменниця, історикиня, історик літератури, етнографка
Alma materприродничий факультет Загребського університетуd
ЧленствоХорватська академія наук і мистецтв
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бошкович.

Майя Бошкович-Стуллі (хорв. Maja Bošković-Stulli; 1922, Осієк, Хорватія — 14 серпня 2012, Загреб, Хорватія) — хорватська науковиця у галузі фольклору; доктор наук (з 1961 року), дійсний член Хорватської академії наук і мистецтв (з 18 травня 2000 року).

Біографія

Майя Бошкович-Стуллі народилась у 1922 році в Осієку. Початкову та середню школи відвідувала в Загребі. Закінчила філософський факультет (відділення славістики) Загребського університету. Захистила докторську дисертацію в 1961 році. Від 1952 року до виходу на пенсію в 1979 році працювала в Інституті народної творчості (нині Інститут етнології та фольклору) в Загребі, спершу асистенткою, надалі науковою співробітницею, а у 1963—73 роках — директоркою Інституту.

Бошкович-Стуллі є членом низки хорватських та міжнародних наукових і фахових товариств, має ряд нагород і відзнак за свою наукову діяльність, брала участь у численних національних та міжнародних наукових конференціях і семінарах. Була головною редакторкою, а потім членом редакції хорватського наукового щорічника «Наукова творчість» (Narodna umjetnost), також входить у редакційну раду авторитетного міжнародного фольклористичного часописа «Фабула» (Fabula).

Бібліографія

Наукові роботи Майї Бошкович-Стуллі:

  • Istarske narodne priče, Zagreb 1959;
  • Narodne pripovijetke («Pet stoljeća hrvatske književnosti»), Zagreb 1963;
  • Narodne epske pjesme, knj. 2 («Pet stoljeća hrvatske književnosti»), Zagreb 1964;
  • Narodna predaja o vladarevoj tajni, Zagreb 1967; Kroatische Volksmärchen («Die Märchen der Weltliteratur»), Düsseldorf — Köln 1975, 21993;
  • Usmena književnost («Povijest hrvatske književnosti» 1, str. 7-353), Zagreb 1978;
  • Usmena književnost nekad i danas, Beograd 1983;
  • Usmeno pjesništvo u obzorju književnosti, Zagreb 1984;
  • Zakopano zlato. Hrvatske usmene pripovijetke, predaje i legende iz Istre, Pula — Rijeka 1986;
  • U kralja od Norina. Priče, pjesme, zagonetke i poslovice s Neretve, Metković — Opuzen 1987;
  • Pjesme, priče, fantastika, Zagreb 1991;
  • Žito posred mora. Usmene priče iz Dalmacije, Split 1993;
  • Priče i pričanje: stoljeća usmene hrvatske proze, Zagreb 1997;
  • Usmene pripovijetke i predaje («Stoljeća hrvatske književnosti»), Zagreb 1997;
  • O usmenoj tradiciji i o životu, Zagreb 1999.

Примітки

  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ Hrvatski biografski leksikon — 1983.
  3. ↑ Preminula akademkinja Maja Bošković-Stulli

Джерело