Майроніс
Майроніс (лит. Maironis — псевдонім, справжнє ім'я — Йонас Мачюліс (лит. Maciulevičius);* 21 жовтня 2 листопада 1862, Пасандравіс, Шилувська волость Расейняйський повіт[2], Російська імперія — † 28 червня 1932, м. Каунас, Литовська республіка) — литовський поет, драматург, лібретист, публіцист, критик, педагог, теолог, діяч литовського національного відродження, видатний представник литовського романтизму
БіографіяНародився в заможній селянській сім'ї (батьки були орендарями маєтку). Виховувався в дворянському середовищі в дусі старих дворянських традицій і переказів про колишню могутність литовського дворянства. Початкову освіту і володіння польською мовою[3] здобув удома. В 1873-1883 роках навчався в Каунаській (за часів Російської імперії — Ковенській)[4] гімназії. В 1883-1884 роках навчався на історико-філологічному факультеті в Київському університеті Святого Володимира. У 1884 році, за бажанням батьків, залишив Київський університет і вступив в Ковенську духовну семінарію. По її закінченні з 1888 по 1892 рік продовжив навчання в петербурзькій Духовній академії. В 1892-1894 і 1909-1932 роках викладав в Ковенській духовній семінарії, в 1909-1932 роках її ректор. В 1894-1909 роках професор Петербурзької духовної академії (з 1903 року доктор богослов'я). В 1922-1932 роках завідувач кафедрою моральної теології Литовського університету в Каунасі (з 1930 року Університет Вітаутаса Великого, з 1950 — припинив існування як університет). У 1923-1924 роках Майроніс викладав у цьому університеті литовську літературу. У 1931 році Папа Римський надав Майронісу титул Апостольського протонатора. Творча діяльністьОсновні теми творів Майроніса: національно-визвольна ідея, любов до рідної природи, рідної мови, філософська та інтимна лірика, сатиричні вірші. Багато його віршів стали популярними піснями. Писати вірші почав з шостого класу польською мовою. На його творчість впливали твори польських і російських поетів, а також викладача Ковенської духовної семінарії А. Баранаускаса. У 1885 році під псевдонімом Zvalionis опубліковано перший вірш «Литовський раб» в газеті «Аушра». У 1891 році вийшла перша книга «Історія Литви, або розповіді про литовське минуле» під псевдонімом Stanislovas Zanavykas. Псевдонімом Maironis почав користуватися під час навчання в петербурзькій Духовної академії. У 1895 році вийшла етапна для литовської літератури та громадських умонастроїв збірка поезії Майроніса «Весняні голоси» («Pavasario balsai»). Автор пісень, балад («Чічінскас», 1919; «Юрате и Кастітіс», 1920), лібрето для опер («Весілля нещасної Дангуте», 1927; опубліковано в 1930 году), віршованих драм на теми історії. ТвориПоезія: Вірші
Поеми:
Лібретто:
Історична драматична трилогія:
Історико-літературні та критичні праці:
Публіцистичні статті, теологічні праці. Переклади поезії: А. Міцкевича, А. Мюссе, Сюллі-Прюдома, гімнів із збірника «Рігведи». Вшанування
Див. також
Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia