Майкл Ґоулдер відомий внеском у дослідження синоптичної проблеми, зокрема гіпотези Фаррер, яка стверджує пріоритет «Євангеліє від Марка» як самого раннього, але не брав до уваги джерело Q, припускаючи натомість, що Лука знав Матвія[5]. Також він брав участь у створенні теорії про те, що євангелісти вельми творчі автори, і що Матвій і Лука — це тільки мінімальний початковий матеріал, покладений в основу[6]. В останні роки він широко писав про теорію християнського походження, яка представлялася йому як протистояння між апостолом Павлом з одного боку та християнським Єрусалимом Петра і Якова, брата Ісуса, з іншого[7]. Це розцінювалося як відродження гіпотези, запропонованої Фердинандом Крістіаном Бауром основоположником тюбінґенської школи[8].
З 1962 року був ректором у теологічному коледжі в Гонконзі. У 1966 році Майкл Ґоулдер повернувся у Англію і був призначений викладачем теології а згодом професором біблеїстики в Університеті Бірмінгема.
Майкл Ґоулдер займався дослідженням текстів Нового і Старого Завіту. Воскрешав ідеї тюбінгенськой школи про протистояння павлинізму і петринізму в ранньому християнстві[10].
У 1981 році втратив віру і став «неагресивним атеїстом». Був членом «Комітету з наукової експертизи релігії» (англ.Committee for the Scientific Examination of Religion [CSER]), який є підрозділом «Ради за світський гуманізм»[11] і став президентом Групи Бірмінгемських гуманістів у 1993 року, незадовго до закінчення його академічного життя[12].
↑See especially Midrash and Lection in Matthew (London: SPCK, 1974) and Luke: A New Paradigm (JSNTSup, 20; Sheffield: Sheffield Academic Press, 1989).
↑See, for example, St. Paul versus St. Peter: A Tale of Two Missions (London: SCM, 1994) and Paul and the Competing Mission in Corinth (Library of Pauline Studies; Peabody, MA: Hendrickson, 2001).
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 28 лютого 2017. Процитовано 26 травня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)