Майкл Брук

Майкл Брук
Основна інформація
Дата народження1951(1951)
Місце народженняТоронто, Канада
ГромадянствоСША США
НаціональністьКанадець
Професіягітарист,
звукорежисер,
музичний продюсер,
кінокомпозитор
ОсвітаЙоркський університет
Інструментигітара,
бас-гітара,
синтезатор
Жанррок,
ембієнт,
етнічна музика,
мінімалізм
Лейбли4AD, Real World, Canadian Rational
michaelbrookmusic.com
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Брук.

Майкл Брук (англ. Michael Brook, народився в 1952 році в Торонто[1]) — канадський гітарист-новатор, винахідник, музичний продюсер і кінокомпозитор, член Американського товариства композиторів, авторів і видавців (ASCAP).[2] Грає в багатьох жанрах, включаючи рок, електронну музику, етнічну музику, мінімалізм. Створив і постійно використовує в своїх записах електрогітару з нескінченним сустейном, яку назвав «Нескінченною гітарою» (англ. «Infinite guitar»).[3] З Майклом Бруком співпрацювало, записувалося і виступало багато відомих музикантів різних жанрів, серед, яких: Дживан Гаспарян, Едж, Браян Іно, Роберт Фріпп, Даніель Лануа, Джон Хассель, Девід Сілвіан, Браян Феррі, тощо.[4]

Біографія

Майкл Брук народився і виріс в канадському місті Торонто. В юності захоплювався фотографуванням.[5] Після школи, погравши на гітарі в кількох музичних гуртах і досягнувши, на його думку, музичної «стелі», вирішив дізнатися про музику більше і вступив до Йоркського університету де вивчав електронну музику, психологію в мистецтві і електроніку. В освітню програму входило дослідження впливу африканської музики на американську. Майкл зблизився з викладачами відділення східної музики, серед яких був трубач та композитор Джон Хассель, композитор-мінімаліст Ла Монте Янг і класичний індуський співак Пандіт Пран Нат. Восени 1976 року він взяв участь у записі першого альбому Джона Хасселя «Vernal Equinox» як один із звукорежисерів, а на початку 80-х концертував з його ансамблем як музикант.

З ростом творчих перспектив після висунення в 1993 році документального фільму з музикою Брука[6] на «Оскар», він переїхав в Лос-Анджелеса і оселився в районі Голлівудських пагорбів, де відкрив свою домашню студію La Lavanderia. Гастролював як учасника гурту Девіда Сільвіана та Роберта Фріппа з фінальним концертом в Королівському Альберт-Холлі в грудні 1994 року, який задокументований на диску «Damage: Live». Він починав концерти з соло на гітарі, демонструючи ефект «Нескінченної гітари». В 1998 році вийшов триб'ют-альбом пісень співака Хосе Хосе «Volcán: Tributo a José José». В січні-лютому 2007-го Брук виступав на маленьких майданчиках в Канаді і США.

Гра на гітарі

У молодості Брук грав у багатьох блюз-рокових гуртах Торонто, намагаючись грати якомога швидше. Пізніше він зненавидів такий стиль гри, вважаючи його сильно гімнастичним і бездушним. Виступаючи наприкінці 70-х років на концертах у складі гурту The Everglades, він був відомий грою без перерви між піснями.

Інтерес Брука до вібрато і орнаментики, які властиві арабській та індійській музиці, бажання привнести ці елементи в свою гру і невдоволеність доступним устаткованням для збільшення сустейна, спонукали його до технічних експериментів під час запису дебютного альбому «Hybrid». Так була створена «Нескінченна гітара», і орнаментовані пасажі стали основним елементом гри Майкла Брука.[7]

Майкл Брук не використовує звичну для рок-музики техніку запису гітари через ламповий підсилювач, гучномовець і мікрофон або їхні електронні симулятори. Він підключає інструмент до мікшера через передпідсилювач лише для підняття рівня сигналу, отримуючи таким чином звук гітари, а не підсилювача.

Дискографія

Студійні та концертні альбоми

  • Hybrid (1985 EG) — за участю Браяна Іно і Даніеля Лануа;
  • Sleeps with the Fishes (1987 4AD) - спільно з Пітером Нотеном з Clan of Xymox;
  • Mustt Mustt (1990 RealWorld) — спільно з Нусрат Фатех Алі Ханом;
  • Cobalt Blue (1992 4AD);
  • Live at the Aquarium (1993 4AD);
  • Shona (1995 Sine);
  • Damage: Live (1994 Virgin) — спільно з Девідом Сільвіаном та Робертом Фріппом;
  • Dream (1995 RealWorld) — спільно з У. Шрінівасом.
  • Night Song (1996 RealWorld) — спільно з Нусрат Фатех Алі Ханом;
  • Star Rise (1997 RealWorld) — ремікси композицій з альбомів Mustt Mustt і Night Song;
  • Black Rock (1998 RealWorld) — спільно з Дживаном Гаспаряном;
  • Assembly (2002 RealWorld) — спільно з Хукве Завосе;
  • RockPaperScissors (2006 Canadian Rational);
  • BellCurve (2007);
  • Penumbra (2008 Canadian Rational/bigHelium) — спільно з Дживаном Гаспаряном.

Саундтреки

Саундтрек альбоми

  • Captive (1986 Virgin) — спільно з Еджем;
  • Albino Alligator (1997 4AD);
  • Affliction (1999);
  • India: Kingdom of the Tiger (2002);
  • An Inconvenient Truth (2006);
  • Into the Wild (2007 Lake Shore).

Як акомпаніатор

  • Power Spot (ECM, 1986) — з Джоном Хасселем

Нагороди

  • Альбом «Night Song» — спільно з Нусрат Фатех Алі Ханом:
    • Висунутий на премію «Греммі» в категорії «Найкращий альбом етнічної музики» (1997).[8]
  • Музика до фільму «У диких умовах» — спільно з Кейкі Кінгом і Едді Веддером:
    • Висунута на премію «Золотий глобус» у категорії «Найкраща музика для повнометражного фільму» (2008);
    • Висунута на премію Товариства онлайнових кінокритиків в категорії «Найкраща музика» (2008).[9]

Примітки

  1. ↑ Майкл Брук [Архівовано 21 лютого 2013 у Wayback Machine.] на сайті Internet Movie Database (англ.)
  2. ↑ Біографія Майкла Брука на офіційному сайті [Архівовано 3 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
  3. ↑ Paul Tingen. Michael Brook [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] // Sound on Sound: Журнал. — 1995. — № 7. (англ.)
  4. ↑ Список альбомів записаних за участю Майкла Брука [Архівовано 3 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
  5. ↑ Right Place, Right Time. Radio Real World (англ.)
  6. ↑ «Пожежі Кувейту» на сайті Internet Movie Database (англ.)
  7. ↑ Mark Pendergast. Brian Eno: «A fervent nostalgia for the future» — Thoughts, Words, Music and Art. Part Two [Архівовано 5 лютого 2012 у Wayback Machine.]. // Sound on Sound : Журнал. — Лютий 1989. — Т. 4. — № 4.
  8. ↑ 1997 Grammy Awards [Архівовано 2012-02-14 у Wayback Machine.]. MetroLyrics (англ.)
  9. ↑ Awards for Michael Brook [Архівовано 2011-12-02 у Wayback Machine.]. Internet Movie Database. — Список нагород Майкла Брука в кінематографі.

Посилання