Майдан-Олександрівський
Майдан-Олександрівський — село в Україні, у Віньковецькій селищній громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 981 особу (з 385 дворів). Загальні відомостіНа заході Майдан-Олександрівський межує з селищем Гута, на північний захід лежить село Великий Олександрів, а на південний схід — села Балки та Майдан-Карачієвецький. Сьогодні на території поселення діють: Приватне підприємство ФОП Степанов, будинок культури, бібліотека, загальноосвітня школа, сільська лікарська амбулаторія. НаселенняМоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:
ІсторіяМайдан-Олександрівський, на думку Є.Сіцінського, заснували молдовани та цигани. Село належало старовинному польському дворянському роду Замойських. Генерал Людерс отримавши його від Стадницьких змінив первісну назву, Майдан-Поросятківський, на нинішню. З церковних літописів відомо, що за священника Івана Лотоцького (1790 — 1813 рр.) було здійснено перехід жителів села з унії в православ'я. У 1874 році за кошти парафіян і казни збудовано церкву на честь Св. Іоанна Предтечі. Церква мала 51 дес. землі. На початку XX ст. Майдан-Олександрівський входив до Капустянської волості Ушицького повіту. Тут нараховувалось 224 двори, мешкало 735 жителів. Перша рада селянських депутатів у Майдані-Олександрівському була утворена на початку 1921 р. Перша сесія Майдано-Олександрівської сільської ради, що відбулась на початку січня 1940 р., обрала керівний склад, затвердила секції. З липня 1941 р. по березень 1944 р., діяльність сільради було припинено, а на початку квітня 1944 р. відновлено. До складу Майдано-Олександрівської сільської ради ввійшло село Гута. Згідно з Указом Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р., Віньковецький район ліквідовувався, а Майдано-Олександрівська сільська рада підпорядковувалася Ярмолинецькому, а з 1965 р. Новоушицькому району. 8 грудня 1966 р., коли Віньковецький район знову відновився, Майдано-Олександрівська сільська рада увійшла до його складу. З того часу її підпорядкування не змінювалось. Восени 1951 року в Майдані-Олександрівському на конспіративній квартирі (в районі другої бригади) було вбито Керівника Віньковецького Надрайонного проводу ОУН Василя Николина («Мороз», «Хмель», «Богдан») та ще одного повстанця Гандзюк Михайла («Терентій»). З цього моменту офіційно вважається припинення боротьби ОУН на Віньковеччині. 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Віньковецької селищної громади.[2] 19 липня 2020 року, після ліквідації Віньковецького району, село увійшло до Хмельницького району.[3] Пам'ятки історичного та природоохоронного фонду
ПерсоналіїНародилися
Померли
Туризм
Див. такожГалерея
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia