надводна: 3 400 миль (6 300 км) на швидкості 14 вузлів (25,9 км/год) або 7 500 миль (13 900) на 10 вузлах підводна: 12,8 миль (23,7 км) на швидкості 8,5 вузлів (15,7 км/год) або 135 миль (250) на 2,5 вузлах
16 серпня 1945 року Л-8 вийшов у свій єдиний бойовий похід із завданням прикриття десанту на Північно-Курильські острови, а також ведення розвідки в районі баз Катаока та Касівабара (східне узбережжя Шумшу та західного Парамушира). 20 лютого1959 року підводний човен виведений з бойового складу Тихоокеанського флоту та використовувався в ролі навчально-тренувальної станції. В 1970 виведений зі строю, у 1989 році рубка Л-8 була встановлена як пам'ятник Л-19 у Владивостоці, в бухті Малий Улісс.
L-8. на uboat.net. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 23 січня 2022. (англ.)
Література
Дмитриев В. И. — Советское подводное кораблестроение. — М.: Воениздат, 1990. — 286 с.: 8 л. ил.
Ковалев Э. А. — Короли подплава в море червонных валетов. Хроника начального периода советского подводного плавания. 1918—1941 гг. — М.: ЗАО Центрполиграф, 2006. — 428 с.
Морозов М. Э., Кулагин К. Л. . Первые подлодки СССР. «Декабристы» и «Ленинцы». — М.: Коллекция, Яуза, Эксмо, 2010. — С. 90-91. — 160 с. — 2000 экз. — ISBN 978-5-699-37235-5.
Платонов А. В. Энциклопедия советских подводных лодок 1941—1945. — М.: АСТ, 2004. — С. 365. — 592 с. — 3000 экз. — ISBN 5-17-024904-7.