Л-1 «Ленінець»

Л-1 «Ленінець»
Л-1 «Ленинец»
Схематичне зображення підводного човна типу «Ленінець»
Під прапором	СРСР
Належність	Військово-морський флот СРСР
Порт приписки	Кронштадт
На службі	1933—1945
Бойовий досвід	Друга світова війна Зимова війна Німецько-радянська війна * Кампанія на Балтійському морі
Проєкт
Тип ПЧ	підводний мінний загороджувач
Основні характеристики
Швидкість (надводна)	12,5 вузлів
Швидкість (підводна)	8,22 вузлів
Гранична глибина занурення	90 м
Екіпаж	55 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ)	78,5 м
Ширина корпусу найб.	7,2 м
Середня осадка (по КВЛ)	4,2 м
Водотоннажність надводна	1038,3 т
Силова установка
Дизель-електрична: 2 × дизельних двигуни 42БМ6 2 × електродвигуни ПГ84/50+84/50 дизелі
Гвинти	2
Потужність	2 х 1100 к. с. (дизельні двигуни) 2 х 650 к. с. (електродвигун)
Озброєння
Артилерія	1 × 102-мм гармата Б-2
Торпедно- мінне озброєння	6 × 533-мм носових торпедних апарати (10 торпед) та 20 мін типу ПЛТ
ППО	1 × 45-мм напіватоматична універсальна гармата 21-К

Л-1 «Ленінець» (рос. Л-1 «Ленинец») — радянський військовий корабель, дизель-електричний підводний мінний загороджувач, головний корабель серії II типу «Ленінець» Військово-морського флоту СРСР за часів Другої світової війни. Закладений 6 вересня 1929 року під заводським номером 202/32 на заводі № 189 у Ленінграді. 28 лютого 1931 року спущений на воду. 22 жовтня 1933 року корабель увійшов до складу ВМФ СРСР.

Історія служби

Л-1 «Ленінець» входив до складу Балтійського флоту. На початок радянсько-фінської війни «Л-1» був у складі 12-го дивізіону 1-ї бригади ПЧ Балтійського флоту. 1 грудня 1939 року «Л-1» виставив на вихідних фарватерах у шхерах у Нюхамн 2 мінних банки (6 і 14 мін), щоб запобігти відходу фінських броненосців до Швеції.

На початок німецько-радянської війни 22 червня 1941 «Ленінець» входив до складу 14-го навчального дивізіону ПЧ Балтійського флоту, і перебував на капремонті на заводі № 196 в Ленінграді. Технічна готовність корабля на 1 липня 1941 року становила 64 %. У серпні 1941 року ремонт припинили, підводний човен законсервували, його обладнання було частково демонтовано, а особовий склад відправлений на формування підрозділу морської піхоти.

8 листопада 1941 року човен дістав пошкодження міцного корпусу в результаті близьких розривів снарядів німецької артилерії. В результаті отриманих пошкоджень сіл на ґрунт.

У 1944 році підводний човен піднятий аварійно-рятувальною службою флоту, але відновлювати Л-1 не стали, і 7 липня 1945 року човен був виключений зі складу флоту. У 1949 році його здали на брухт.

Див. також

• Perle (Q184)
• Pietro Micca (1935)
• HMS Cachalot (N83)
• U-213
• USS Guardfish (SS-217)

Джерела

• «Ленинец», № 31, Л-1 Тип «Л» II серии [Архівовано 30 квітня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
• «Л-1» («Ленинец») [Архівовано 16 липня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
• L-1. на uboat.net. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 20 березня 2021. (англ.)

Література

• Морозов М. Э., Кулагин К. Л. . Первые подлодки СССР. «Декабристы» и «Ленинцы». — М.: Коллекция, Яуза, Эксмо, 2010. — С. 90-91. — 160 с. — 2000 экз. — ISBN 978-5-699-37235-5.
• Платонов А. В. . Энциклопедия советских подводных лодок 1941—1945. — М.: АСТ, 2004. — С. 365. — 592 с. — 3000 экз. — ISBN 5-17-024904-7.

СРСР   Війна   Військова техніка   Друга світова війна   Морська справа