Лі Кецян

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лі.
Лі Кецян
кит. 李克强
Прапор
Прапор
 7-й Прем'єр Держради КНР
15 березня 2013 року — 11 березня 2023 року
Попередник: Вень Цзябао
Наступник: Лі Цян
 
Народження: 3 липня 1955(1955-07-03)[1]
Хефей, КНР[1]
Смерть: 27 жовтня 2023(2023-10-27)[2][1] (68 років)
Шанхай, КНР[1]
Причина смерті: інфаркт міокарда[1]
Країна:  КНР[3][4][5]
Релігія: атеїзм
Освіта: Пекінський університет (1995)[6], Hefei No. 8 High Schoold (березень 1974)[1], Пекінський університет (лютий 1982)[1] і Hefei Nanmen Primary Schoold[1]
Партія: КПК (27 жовтня 2023)[1]
Батько: Li Fengsand
Шлюб: Cheng Hongd[7]
Автограф:
Нагороди:
Орден Пакистану

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Висловлювання у Вікіцитатах

Роботи у  Вікіджерелах

Лі Кецян (спрощ.: 李克强; кит. трад.: 李克強; піньїнь: Lĭ Kèqiáng; 1 липня 1955 — 27 жовтня 2023[8]) — китайський політик, прем'єр Державної ради КНР — голова китайського уряду з 2013 по 2023 роки, член постійного комітету політбюро ЦК Компартії Китаю (2007—2022), колишній секретар Компартії провінції Хунань.

Статус

Обраний на посаду голови уряду в 15 березня 2013 на пленарному засіданні 1-ї сесії ВЗНП 12-го скликання шляхом голосування.[9] Обраний терміном на п'ять років, але передбачається, що — як і його попередник Вень Цзябао — перебуватиме у кріслі прем'єра два терміни.[10]

Син чиновника, він став наймолодшим главою провінції Хенань.

Вільно говорив англійською і мав ступінь доктора економічних наук.

Біографія

Прем'єр Держради КНР з 15 березня 2013 року.

Народився у липні 1955 року в Дін'юане провінції Аньхой. Трудову діяльність розпочав з 1974 року, член КПК з 1976 року. Доктор економічних наук.

У березні 1974 р. працював у бригаді Дунлінь колгоспу Дамяо повіту Фен'ян провінції Аньхой. З листопада 1976 р. — секретар партійного осередку бригади Дамяо колгоспу Дамяо того ж повіту. У березні 1978 р. вступив на юридичний факультет Пекінського університету, голова студради. З лютого 1982 р. — секретар комітету комсомолу Пекінського університету, член бюро ЦК Комсомолу Китаю, начальник відділу у справах навчальних закладів ЦК КМСК, секретар Всекитайського студентського союзу. З грудня 1983 р. — кандидат в члени секретаріату ЦК КСМК, у листопаді 1985 р. на 4-му пленумі ЦК КСМК 11-го скликання обраний секретарем Секретаріату ЦК. З 1988 по 1995 рр.. навчався в економічному інституті Пекінського університету, отримав ступінь магістра та доктора. З серпня 1988 — заступник голови Всекитайської федерації молоді. З березня 1993 за сумісництвом ректор Політичного інституту китайської молоді. З березня 1993 по червень 1998 року — перший секретар Секретаріату ЦК КСМК 13-го скликання. З червня 1998 р. — заступник секретаря парткому провінції Хенань. У липні 1998 р. на 4-му засіданні ПК СНП провінції Хенань 9-го скликання обраний заступником голови народного уряду провінції Хенань. У лютому 1999 р. на 2-й сесії СНП провінції Хенань 9-го скликання обраний головою народного уряду провінції Хенань. З грудня 2002 р. — секретар парткому провінції Хенань. З 15 березня 2008 року — заступник прем'єра Держради КНР.

Член ЦК КПК 15 та 16 скликань, член ПК ВЗНП 8-го скликання.

27 жовтня 2023 року вранці Лі Кецян помер від серцевого нападу.[11][12]

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж и к 李克强同志生平 — 北京市: 新华社, 2023.
  2. ↑ China's former premier Li Keqiang has died - state media — Рейтерз.
  3. ↑ Mixed Economic Signals From China
  4. ↑ An Evolving Merkel Doctrine
  5. ↑ How to get to the top of China's Communist Party
  6. ↑ 李克强同志简历 — Державна рада КНР.
  7. ↑ Chinese state media unveil premier's wife for first time — Chicago Tribune, 2014.
  8. ↑ Помер експрем'єр Китаю Лі Кецян, який десть років керував країною у тандемі з Сі, Укрінформ, 27.10.2023
  9. ↑ Лі Кецян обраний прем'єром Держради КНР
  10. ↑ У Китаї Лі Кецян став новим головою уряду. Архів оригіналу за 16 березня 2013. Процитовано 16 березня 2013.
  11. ↑ Від серцевого нападу помер колишній прем’єр-міністр Китаю, реформатор Лі Кецян. LB.ua. 27 жовтня 2023. Процитовано 27 жовтня 2023.
  12. ↑ Помер експрем’єр Китаю, який 10 років очолював уряд. ua.korrespondent.net (рос.). Процитовано 27 жовтня 2023.

Посилання