Ліценціат

Ліценціа́т (лат. licentiatus — допущений, лат. licentia doctorandi) — перший учений ступінь у деяких країнах Європи й Латинської Америки, якого набуває студент після закінчення ліценціатури, тобто, на 3–4-му році навчання в закладі вищої освіти. Такий ступінь надає право обіймати посаду викладача середнього навчального закладу[1].

У середньовічних університетах ліценціатами називали викладачів, які здобули право читати лекції, але ще не захистили докторську дисертацію[1].

Попри перехід на Болонську систему навчання ліцентиатури залишились у деяких країнах, зокрема в Польщі[2], Швеції[3] тощо. Здобуття ступеня ліценціата пропонують і деякі сучасні українські вищі навчальні заклади (наприклад, Український католицький університет[4]).

Водночас у Франції словом licence нині позначають випускника бакалаврату, натомість слово baccalauréat позначає абітурієнта — людину, яка закінчила школу й допущена до вступних іспитів на бакалаврат.

Див. також

• Абітур^[en]
• Агреже
• Асоціат (науковий ступінь)^[en]
• Диплом (науковий ступінь)^[en]
• Інженер (науковий ступінь)^[en]
• Бакалавр
• Магістр
• Доктор (науковий ступінь)

Примітки

1. ЛІЦЕНЦІАТ. slovnyk.ua. Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 27 січня 2022.
2. Система вищої освіти в Польщі. osvita.oratio.ua. Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 27 січня 2022.
3. Högskoleförordning (1993:100) | Lagen.nu. lagen.nu (шв.) . Архів оригіналу за 15 травня 2012. Процитовано 27 січня 2022.
4. Ліценціат | Філософсько-богословський факультет. Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 27 січня 2022.