Літера Н (журнал)

«Літера Н»

Скорочена назва	Літера
Країна видання	Україна
Тематика	література
Періодичність виходу	щодвамісяці
Мова	українська, російська
Адреса редакції	Миколаїв
Головний редактор	Михалко Скаліцкі
Засновник	Михалко Скаліцкі, Євген Проворний
Засновано	2004
Дата закриття	2012
Наклад	100—200[1] примірників

«Літера Н» — щодвомісячний літературний журнал. Виходив у 2004—2012 роках у Миколаєві, було випущено 32 випуски і 3 збірки[1]. Містив художні, публіцистичні й критичні тексти українською та російською мовами. Засновники позиціонували видання як «журнал поезії».

Журнал був неприбутковий, некомерційний, неґрантовий, недержавний і неполітичний, андерґраундний, видавався власним коштом редакторів і на пожертви друзів журналу. Суми пожертв публікувалися.

Заснування і мета

«Літеру Н» заснували Михалко Скаліцкі і Євген Проворний, перший випуск вийшов друком 2004 року. Зареєстрований 20 грудня 2004 облуправлінням у справах преси та інформації миколаївської ОДА, реєстраційний номер 450.

«Ми заснували наш журнал […] з метою створити місце зустрічі поета (щиро кажучи, поезії) і читача. Ми вважаємо, що Поезія — це Правда…» З відкритого листа редакції журналу[2]

До того, в першому номері журналі значилося, що однією з цілей журналу було створити «певне поетичне літературно-художнє середовище, тусовку».[1]

На думку Тараса Креміня і Миколи Дробота, журнал «Літера Н» був одним з журналів 2000-их, які додавали престижу миколаївській літературі.[3]

Регулярні зустрічі

Редакція журналу практикувала регулярні щотижневі зустрічі. Проте журнал не утворював клубу.

За свідченням редакції журналу[2], регулярні зустрічі були потрібні з кількох практичних причин:

• редакторам зустрітися один з одним, бо того вимагає видавнича і редакційна практика;
• зустрітися з автором, дати урок початківцю;
• у разі потреби, отримати й обговорити пропозицію організувати авторський вечір поета, зустріч з читачами абощо.

Автори

Друкувалися в журналі як досвідчені миколаївські автори (Аркадій Суров, Олег Духовний), так і молодше покоління (Олег Дорош, Сергій Зубець, Ксана Коваленко, Євген Уманов).[4]

Примітки

1. Гаражное Телевиденье Николаева - Михалко Скаліцкі - 1 часть (укр.), процитовано 4 жовтня 2019
2. Между журналом поэзии «Літера Н.» и руководством библиотеки им. Кропивницкого вспыхнул конфликт. Novosti-N (укр.). 6 жовтня 2008. Архів оригіналу за 3 жовтня 2019. Процитовано 3 жовтня 2019.
3. Кремінь Т.Д., Дробот М.Ю. (2009). Концептуальні особливості сучасної української лірики (на матеріалі творчості миколаївських авторів) (PDF). http://lib.chmnu.edu.ua (укр.). Видання Чорноморського національного університету імені Петра Могили. Архів оригіналу (PDF) за 3 жовтня 2019. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |website= (довідка)
4. «Спасский трамвай «Желание»: поэзия, рельсы и Луна. «Спасский трамвай «Желание»: поэзия, рельсы и Луна (рос.). Процитовано 4 жовтня 2019.