Лісковець

село Лісковець
Герб Лісковця
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район	Хустський район
Тер. громада	Міжгірська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA21120190080047887
Облікова картка	Лісковець
Основні дані
Засноване	1470
Населення	571 (2001)
Поштовий індекс	90012
Телефонний код	+380 3146
Географічні дані
Географічні координати	48°42′28″ пн. ш. 23°25′43″ сх. д.^H G O
Середня висота над рівнем моря	696 м
Водойми	Голятинка
Відстань до обласного центру	145 км
Відстань до районного центру	21,6 км
Місцева влада
Адреса ради	90012 , Закарпатська обл., Міжгірський р-н, c. Лісковець, 12
Сільський голова	Маскаль Володимир Васильович
Карта
Лісковець
Лісковець
Мапа
Лісковець у Вікісховищі

Ліскове́ць (до 1946 року — Ляховець) — село в Україні, у Закарпатській області, Міжгірській селищній громаді.

Назва

Колишня назва села — Ляховець, угорська — Lengyelszállás[1][2].

Вперше згадується у 1614 році як Lyahowecz, Jakovecz. Інші згадки: 1646 — Lyakovecz, Liakovecz, 1725 — Lyachovecz , 1773 — Lyachovecz, Lyahucz, 1808 — Liachovecz, Ljachowecz , 1828 — Lyachovetz, Lyachucz ), 1851 — Lyachovecz, 1913 — Lengyelszállás, 1925 — Lachovec, 1944 — Lyahóc, Ляховецъ, 1946 — Лісковець, 1983 — Лісковець, Лесковец.

Географія

Село розташоване у високогірній долині між горами Гнутою, Укрід, Близнець, неподалік від Новоселицького перевалу, за 27 км від центру громади смт. Міжгір'я[3].

Клімат

Кліматограма Лісковця С Л Б К Т Ч Л С В Ж Л Г     113     −8 −10     106     −3 −8     120     3 −5     104     14 3     147     17 8     152     19 12     123     21 14     119     19 15     97     13 9     97     9 3     72     3 −4     101     −6 −8 Середня макс. і мін. температури повітря (°C) Атмосферні опади (мм), за рік : 1351 мм.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 597 осіб, з яких 294 чоловіки та 303 жінки.[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 571 особа.[5]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

Мова	Відсоток
українська	99,82 %

Інфраструктура

У Лісковці є фельдшерсько-акушерський пункт, бібліотека-філія Міжгірської централізованої бібліотечної системи та середньо-освітня школа I—II ступенів[7].

Пам'ятки села

У Будапешті, у бібліотеці Національного музею був рукописний «Служебник» XVI—XVII ст. з Ляхівця. Серед багатьох записів була й згадка про те, що книгу переніс із Репинного до Старого Голятину ієрей Пантелеймон Ляхович у 1785 р. і що належить вона селу Ляховець.

Серед пам'ятників села меморіальна дошка листоноші Ф. Марковичу.

Церква святого архангела Михаїла

У селі є мурована церква святого архангела Михаїла 1870 року[8].

У 1751 р. в селі стояла дерев'яна церква в доброму стані, всередині і зовні прикрашена.

У 1801 р. знову згадують дерев'яну церкву, що «110 вірників вмішаєт, поправки требует; сооружена по силі отповідно». Парохію засновано в 1849 р.

Нині в селі — типова мурована церква. У зв'язку з її спорудженням розповідають поширений сюжет про те, як син майстра клав на турні хрест і як йому запаморочилося в голові і він запитав у батька, у який із трьох отворів встромити хрест. Розв'язка була щасливою — син не впав із вежі, як завершуються перекази цієї історії в інших селах, а, вставивши хрест у середній отвір, спустився додолу. У 1943 р. відбувся значний ремонт церкви. Плани та кошториси ремонту виставили на конкурс Золтан Клайне з Волового, Йосип Бейліч із Паланка та Михайло Козманка з Підгорода. Переміг М. Козманка, що мав найнижчі ціни.

Уродженці

• Белень Михайло Олексійович — український скульптор, графік, медальєр, живописець;
• Ґурдзан Василь Васильович — український громадський та політичний діяч, учасник національно-визвольного і правозахисного руху[9];
• Гурзан Михайло Іванович — український науковець-хімік, педагог, винахідник та поет;
• Мишанич Олекса Васильович — український науковець, доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України;
• Мишанич Степан Васильович — педагог, організатор освіти, фольклорист і літературознавець, доктор філологічних наук, професор.

Примітки

1. Українська РСР. Адміністративно-територіальний устрій на 1 січня 1967 р. — К. : Політвидав, 1969 р.
2. Ольга Шульган. Ойконімія України XX століття (еко- та соціолінгвістичні аспекти). Запорізький національний університет. — Запоріжжя, 2017.
3. Сергій Федака. Населені пункти і райони Закарпаття. Історико-географічний довідник. 264 ст., 2014 р. ISBN 978-617-596-158-2
4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
6. Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
7. Вебсайт Міжгірської районної адміністрації. Архів оригіналу за 19 січня 2008. Процитовано 25 січня 2008.
8. Сирохман Михайло. Церкви України. Закарпаття. Львів 2000 р. 880 ст. ISBN 966-95739-0-4
9. Ґурдзан Василь Васильович «Енциклопедія Сучасної України»

Посилання

• Погода в селі Лісковець [Архівовано 5 березня 2008 у Wayback Machine.]
• Портал Міжгірського району