Ліпкін Максим Максимович
Ліпкін Максим Максимович (нар. 12 серпня 1907, Варшава, Російська імперія — 11 квітня 1991, Київ, УССР, СССР) — радянький (російський і український) театральний діяч, художник театру і кіно. Член Спілки художників СРСР. ЖиттєписМаксим Ліпкін народився 12 серпня 1907 у Варшаві. За походженням — росіянин. У 1929 закінчив Ленінградський інститут цивільних інженерів. Працював театральним художником у Ленінграді. Коли почалась війна, працював на будівництві оборонних споруд під Лугою. Пережив блокаду Ленінграда, втратив дитину. «Знесилений від голоду, ледве тримаючи пензля, малював Ленінград і ленінградців, захоплений їхньою стійкістю й мужністю.»[1] У лютому 1942 евакуювався «Дорогою життя» до Алма-Ати, де почав працювати художником у Київському театрі музичної комедії, що перебував у евакуації. У березні 1944 разом з театром переїхав до Києва, який став для нього домом до кінця його життя. До кінця 1950-х років працював художником у Київському національному академічному театрі оперети. Пішов з життя у 1991 році. Вдова художника Луїза Григорівна Мірошниченко (*1940), член Спілки фотохудожників України (1991) передала до Музею війни у Києві більш ніж 50 робіт митця. Частина з них експонується у залі, де йдеться про битву за Ленінград. У 2012 р. Луїза Григорівна безкоштовно передала музею ще 11 малюнків із серії «Блокадний Ленінград» 1941–1942 років. Деякі з них мають автобіографічний характер.[1] Роботи в театрі
ФільмографіяХудожник-декоратор (кіностудія О. Довженка):
Примітки
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia