Ліндсі Дункан

Ліндсі Дункан
Lindsay Duncan
Зображення
Дата народження	7 листопада 1950(1950-11-07)[1][2][3] (74 роки)
Місце народження	Едінбург, Шотландія, Велика Британія
Громадянство	Велика Британія
Alma mater	Центральна Школа сценічної мови та драматичного мистецтва[4] і King Edward VI High School for Girls, Birmingham^d
Професія	актриса кіно та телебачення Великої Британії
Кар'єра	1975 — нині
Нагороди	премія Лоуренса Олів'є Театральний світ^d (1987) Премія «Тоні» за найкращу жіночу роль у п'єсі^d (2002) премія «Драма Деск» за найкращу жіночу роль у п'єсі^d Evening Standard Theatre Award for Best Actress^d Приз кінофестивалю в Сіджесі за найкращу жіночу роль^d (1990)
IMDb	ID 0242026
Ліндсі Дункан у Вікісховищі

Ліндсі Дункан (англ. Lindsay Duncan; нар.. 7 листопада 1950 року) — шотландська актриса, яка досягла найбільшого успіху завдяки виступам на театральній сцені.

Життєпис

Дункан народився в Единбурзі (Шотландія) і закінчила драматичну школу Лондонського університету, після чого почала виступати у Королівській шекспірівській компанії, де зустріла свого чоловіка, актора Хілтона Макрея[5]. Паралельно з кар'єрою на сцені Дункан іноді з'являлася на британському телебаченні.

У 1985 році вона дебютувала на великому екрані з головною роллю в комедії «Недбалі зв'язки», а в наступні роки грала, головним чином, ролі другого плану у фільмах «Нагостріть ваші вуха» (1987), «Мерія» (1996), «Ідеальний чоловік» (1999), «Менсфілд-парк» (1999), «Потрапити до десятки» (2004), «Аліса у Дивокраї» (2010), «Коханий із майбутнього» (2013) та «Бердмен» (2014).

У 2013 році Ліндсі Дункан виграла премію британського незалежного кіно за головну роль у фільмі «Вік-енд у Парижі»[6]. Також вона виконувала головні ролі у фільмах «Дзеркальна шкіра» (1990) та «Під сонцем Тоскани» (2003). Частіше Дункан працювала на телебаченні, де грала головні і другорядні ролі у різних міні-серіалах і фільмах, тричі була номінована на премію BAFTA TV Award. З 2005 по 2007 роки вона знімалася в серіалі BBC / HBO «Рим».

Нагороди

В 2009 році вона отримала Орден Британської імперії за свої досягнення у драматичній майстерності[5]. Дункан виграла також американську премію «Тоні» за найкращу жіночу роль за гру в п'єсі «Приватне життя» (2001), а раніше була номінована на нагороду за «Небезпечні зв'язки» (1985—1986)[7]. Її кар'єра в Англії принесла їй дві премії Лоуренса Олів'є за найкращу жіночу роль.

Особисте життя

Ліндсі Данкан одружена з колегою по акторському цеху Гілтоном Мак-Реєм з Шотландії, з яким познайомився в 1985 році в Королівській компанії Шекспіра.[8]. Вони живуть на півночі Лондона. У них є один син, Кал Мак-Рей, який народився у вересні 1991 року.[9]

Вибіркова фільмографія

• Відкриття відьом (з 2018), телесеріал
• Тихе серце (2019)
• Загибель Лаконіі (2011) - двосерійний німецько-британський художній фільм

Примітки

1. Deutsche Nationalbibliothek Record #136078249 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
2. Internet Broadway Database — 2000.
   d:Track:Q31964
3. Filmportal.de — 2005.
   d:Track:Q15706812
4. Central School of Speech and Drama | High Profile Alumni
5. Lindsay Duncan - Biography. TV Guide. Архів оригіналу за 9 січня 2015. Процитовано 9 січня 2015.
6. Lindsay Duncan Awards. Internet Movie Database. Архів оригіналу за 23 липня 2015. Процитовано 9 січня 2015.
7. Lindsay Duncan. Internet Broadway Database. Архів оригіналу за 9 січня 2015. Процитовано 9 січня 2015.
8. Wolf, Matt (5 травня 2011). Hilton McRae on Sharing the London Stage with Judy Garland in End of the Rainbow. Broadway.com. Архів оригіналу за 9 червня 2011. Процитовано 20 червня 2011.
9. Lane, Harriet (23 квітня 2007). Bad girl. Lindsay Duncan talks to Harriet Lane about her new play. The Guardian. Архів оригіналу за 3 жовтня 2014. Процитовано 20 червня 2011.

Посилання

• Ліндсі Дункан на сайті IMDb (англ.)

Портал «Біографії»