Ліла (філософія)

Ліла (санскр. लीला, līlā^IAST) — санскритський термін, який в буквальному перекладі означає «гра», «проведення часу». Є важливим філософським поняттям в індуїзмі. Застосовується як в моністичній, так і в дуалістичній філософіях індуїзму.

У школах двайти вайшнавізма, термін «ліла» використовується для позначення духовного блаженства яке приносять трансцендентні діяння або ігри Бога і Його відданих. У вайшнавському філософському тлумаченні, ліли Бога перебувають за межами сприйняття матеріального розуму і почуттів, і маючи цілком духовну природу, не мають нічого спільного з мирськими діяннями і з матеріальним світом. Це божественні діяння, незрозумілі з точки зору мирської логіки.

В адвайті, ліла використовується для опису всієї реальності як результату творчої гри Верховного Абсолюту (Брахмана).

Ліла грає найбільшу роль в традиціях поклоніння Крішні і Шіві.

На Заході, концепція ліли використовувалася такими авторами, як Фрітьоф Капра, Алан Воттс і Роберт Пірсіг.

Див. також

• Раса-ліла
• Аватара
• Крішна
• Вайшнавізм
• Ліла (гра)

Література

• Philosophies of India, Heinrich Zimmer and Joseph Campbell, Princeton University Press, 1969.
• The Integral Advaitism of Sri Aurobindo, Ram Shanker Misra, Motilal Banarsidass Publishers Pvt Ltd, Delhi, 1998.
• The Domain of Constant Excess: Plural Worship at the Munnesvaram Temples in Sri Lanka, Rohan Bastin, Berghahn Books, 2002.
• Purifying the Earthly Body of God: Religion and Ecology in Hindu India, Lance E. Nelson, State University of New York Press, 1998.
• The Gods at Play: Lila in South Asia, William Sturman Sax, ed., Oxford University Press, 1995, ISBN 0-19-509102-7.

Посилання

• A Here-Now glossary entry [Архівовано 6 вересня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)