Лійно

Село Лійно пол. Lejno Координати 51°26′50″ пн. ш. 23°03′00″ сх. д. Країна ПольщаПольща Воєводство Люблінське воєводство Повіт Парчівський повіт Гміна Сосновиця Населення 149 осіб (2011[1]) Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2 Телефонний код (+48) 82 Поштовий індекс 21-230 Автомобільний код LPA SIMC 0108275 GeoNames 766541 OSM ↑3103743 ·R (Ґміна Сосновиця) Лійно Лійно (Польща) Лійно Лійно (Люблінське воєводство)

Лійно[2] (або Лейно[3], Лойно[2], пол. Lejno) — село в Польщі, у гміні Сосновиця Парчівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 149 осіб (2011[1]).

Історія

1726 року вперше згадується церква східного обряду в селі[2]. 1771 року Лев Верищинський звів у Лійно нову греко-католицьку церкву[4]. У 1827 році в селі було 45 домів і 368 мешканців[4].

У часи входження до Російської імперії належало до гміни Воля Верещинська Володавського повіту Люблінської губернії[4]. За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі Лійно та осаді Замлинець переважно проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою[5]. 1872 року місцева греко-католицька парафія налічувала 515 вірян[3]. У селі містилася парафіяльна православна церква, діяла початкова школа[4]. Поблизу лежав фільварок Лін (Лійно)[4].

У 1929 році польська адміністрація в рамках великої акції руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші знищила місцеву православну церкву[2].

У 1975—1998 роках село належало до Холмського воєводства.

Населення

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	77	5	57	15
Жінки	72	19	31	22
Разом	149	24	88	37

Примітки

1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
2. Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 143.
3. Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce / zebr., oprac. A. Saładiak. — Warszawa : Burchard Edition, 1993. — С. 366. (пол.)
4. Lejno // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 125. (пол.)
5. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 371. (рос. дореф.)
6. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018. 

Література

• Lejno // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 125. (пол.)

Портал «Польща»