Лясковський Петро

Петро (Казимир) Лясковський
 Отаман
Загальна інформація
Народження1870(1870)
м. Одеса
Смерть1920(1920)
?
Військова служба
ПриналежністьЗУНР ЗУНР
Вид ЗСЗбройні сили Австро-Угорщини Збройні сили Австро-Угорщини
 УГА
Війни / битвиУкраїнсько-польська війна
Командування
Четверта Золочівська бригада УГА

Петро (Казимир[1]) Лясковський (1870, м. Одеса  — 1920) — отаман УГА, командир 4-ї Золочівської бригади УГА.

Життєпис

За походженням «наддніпрянець».

В УГА з січня 1919 року. У ході формування 4-ї Золочівської бригади УГА він із старшинами організував вісім батарей, приймав бойову техніку й артилеристів, які надходили з УНР і створив 4-й гарматний полк, який був добре укомплектований особовим складом і командирами.

Сформовані Лясковським та його старшинами гарматні батареї утворили три артгрупи: «Північ» у районі Дублян і Брюхович, «Схід» (у складі 4-го полку) в Ляшках Мурованих і Сороках та «Південь» у складі чотирьох батарей Володимира Ґалана – у Підбірцях, Винниках і Чишках, які значно зміцнили фронт і постійно загрожували Львову[2].

Після відходу УГА за Збруч, 21 липня 1919 прийняв командування 4-ї Золочівської бригади УГА, оскільки полковник Степан Чмелик перейшов на службу до канцелярії Диктатора ЗУНР.

20 листопада 1919 року на чолі свого 4-го гарматного полку перешкодив дезертирству вояків-гарматників з інших частин УГА після підписання угоди із Добровольчою армією[3].

Розстріляний більшовиками у 1920 році.

Див. також

Примітки

  1. ↑ О.М. Завальнюк, С.В. Олійник УКРАЇНСЬКА ГАЛИЦЬКА АРМІЯ НА ПОДІЛЛІ (липень 1919 – травень 1920 рр.) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 січня 2022. Процитовано 18 січня 2022.
  2. ↑ Л.В. Скорич. УЧАСТЬ НАДДНІПРЯНСЬКИХ ВІЙСЬКОВИКІВ У РОЗБУДОВІ ГАЛИЦЬКОЇ АРМІЇ (СІЧЕНЬ – ЧЕРВЕНЬ 1919 р.) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 грудня 2015. Процитовано 18 січня 2022.
  3. ↑ ДЕННИК НАЧАЛЬНОЇ КОМАНДИ УКРАЇНСЬКОЇ ГАЛИЦЬКОЇ АРМІЇ (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 січня 2022. Процитовано 18 січня 2022.

Джерела

  • Стецишин О. Ландскнехти Галицької армії. Часопис. — Львів, 2012. — ISBN 978-966-2720-02-0.

Посилання