uk %D0%9B%D1%8F%D0%B4%D1%96%D0%BD %D0%84%D0%B2%D0%B3%D0%B5%D0%BD %D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

	Євген Лядін
Особисті дані
Повне ім'я	Євген Іванович Лядін
Народження	9 квітня 1926
	Москва, РРФСР
Смерть	3 квітня 2011 (84 роки)
	Москва, Росія
Громадянство	СРСР
Позиція	півзахисник
Юнацькі клуби
	«Динамо» (М)
Професіональні клуби*
Тренерська діяльність**
Звання, нагороди
Нагороди
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.

Євген Іванович Лядін (рос. Евгений Иванович Лядин; нар. 9 квітня 1926, Москва, РРФСР — пом. 3 квітня 2011, Москва, Росія) — радянський футболіст та російський тренер, вситупав на позиції півзахисника. Заслужений тренер СРСР (1966).

Клубна кар'єра

Вихованець московського «Динамо». Роз починав кар'єру у футбольному клубі «Трудові резерви» (Москва), в якому грав з 1944 по 1947 рік.

У 1948 році перейшов у московський «Локомотив». У період з 1948 по 1956 рік Лядін зіграв у складі команди 152 матчі та відзначився п'ятьма голами^[1].

Завершив кар'єру гравця в 1957 році в складі футбольного клубу «Шахтаря» (Кадіївка).

Кар'єра тренера

Перші кроки в тренерській кар'єрі Євген Лядін зробив в олімпійській збірній СРСР, в якій працював одним з тренерів.

У період з 1965 по 1974 роки був головним тренером юнацької збірної СРСР з футболу і з 1979 по 1982 рік. Під його керівництвом команда двічі ставала чемпіоном Європи (1966, 1967) і один раз бронзовим призером цього чемпіонату (1969)^[2].

Лядін виховав таких відомих футболістів, як Олег Блохін, Леонід Буряк, Анатолій Байдачний^[3].

Тренував також футбольний клуб «Зоб Ахан», який виступав у чемпіонаті Ірану в 1974-1978 і 1994-1995 роках.

Помер 3 квітня 2011 року, не доживши 6 днів до свого 85-річного ювілею^[3].